Попов Олександр Андрійович (художник)

Народився 15 лютого 1852 року в селі Георгієвському (тепер Ярославська область, Росія). Протягом 1872—1879 років навчався уПетербурзькій академії мистецтв (її академік з 1885 року). За час навчання отримав у 1875 році дві малі срібні медалі, 1876 року — дві великі срібні медалі, 1878 року — малу золоту медаль, 1879 року — велику золоту і золоту медалі[3].

У 1881—1885 роках відвідав Дрезден, Відень, Мюнхен, Париж. Протягом 1885—1917 років був директором Одеської рисувальної школи.

Помер в Одесі 5 серпня 1919 року. Похований в Одесі на Першому християнському цвинтарі.

Серед робіт:

• «Христос і грішниця» (1879; Латвійський національний художній музей);
• «Похорон мучениці-християнки в катакомбах» (Харківський художній музей);
• «Одеський рейд» (1885);
• «Коли пани відсутні» (1892; Одеський художній музей);

Також виконував портрети, пейзажі.

Брав участь у виставках Петербурзької академії мистецтв, Товариства південноросійських художників. У 1896 року в Одесі відбулася виставка картин Ісаака Левітана, Віктора Симова і Олександра Попова[3].

• 
  «Христос і грішниця».
• 
  «Коли пани відсутні»
• 
  Портрет дружини
• 
  «Одеський рейд»

• Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 183.

;

• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 471. — ISBN 5-88500-042-5.