Попов Олександр Володимирович (військовик)
Олекса́ндр Володи́мирович Попо́́в (17 травня 1976 — 15 вересня 2014) — старший солдат Збройних сил України, загинув в ході російсько-української війни.
Попов Олександр Володимирович | |
---|---|
Старший солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
17 травня 1976 Мартинівка |
Смерть |
15 вересня 2014 (38 років) Сизе |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Гірська піхота |
Формування |
128 ОГПБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
Був єдиним сином у батьків. Вчився у духовній семінарії в Польщі, але на останньому курсі, коли приїхав на канікули додому, зустрів своє кохання, тож ксьондзом не став, одружився. Їздив на заробітки до Москви.
Призваний за мобілізацією 30 липня, стрілець, 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада.
15 вересня 2014-го загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Сизе Станично-Луганського району.
Без Олександра лишилися дружина, дві доньки, 16 і 14 років.
Похований в селі Чорний Острів.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
Джерела
- Попов Олександр Володимирович
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»