Сизе

Сизе — село в Україні, у Станичо-Луганському районі Луганської області. Населення становить 14 осіб. Орган місцевого самоврядування — Валуйська сільська рада.

село Сизе
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Станично-Луганський
Рада Валуйська сільська рада
Основні дані
Засноване 1950
Населення 14
Площа 0,77 км²
Густота населення 18,18 осіб/км²
Поштовий індекс 93650
Телефонний код +380 6472
Географічні дані
Географічні координати 48°35′56″ пн. ш. 39°37′42″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 39 м
Місцева влада
Адреса ради 93650, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, с.Валуйське, вул.Центральна,274
Карта
Сизе
Сизе
Мапа

Географія

Географічні координати: 48°35' пн. ш. 39°37' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 0,8 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 11 км від села Валуйське.

Поряд із селом, в міжріччі Сіверського Дінця і Деркула на площі 732 га знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення Шарів Кут[1].

Через село Сизе і «Шарів Кут» проходить дорога до біостанції Ново-Ільєнко.

Історія

Поблизу села виявлено три поселення епохи бронзи та два поселення пізнього середньовіччя.

Засноване у XVII столітті донськими козаками.

Наприкінці XIX століття в селі проживало 225 чоловіків, 248 жінок, налічувалося 78 дворів.

Назва села Сизе походить від однойменного озера, що знаходиться в південній частині села.

Війна на сході України

З 2014 року село потрапило у зону бойових дій. 17 лютого 2015 року в ході боїв Сизе було звільнено батальйоном «Айдар» від бойовиків «ЛНР».[2] 14 липня 2015 року під час виконання завдань щодо перевірки надійності мінних укріплень поблизу кордону між селами Сизе та Болотене підірвались на вибуховому пристрої п'ятеро українських військовиків 534-го інженерного батальйону на чолі з капітаном Сергієм Мелимукою.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 14 осіб, з них 78,57% зазначили рідною мову російську, 7,14% — білоруську, а 14,29% — іншу[3].

Економіка

У селі функціонують шість фермерських господарств, чотири приватні підприємства, працює сім магазинів та один ринок.

Соціальна сфера

Соціальна сфера села представлена амбулаторією, школою, будинком культури, бібліотекою та музеєм. Також діє Свято-Троїцький храм.

Пам'ятки
  • Меморіал на честь загиблих 1942 року односельців.

Примітки
  1. Природно-заповідний фонд Луганської області Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine. / О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц, О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганськ: ВАТ «ЛОД». — 168 с.
  2. «Айдарівці» звільнили від терористів два села на Луганщині
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

Джерела
  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.