Портрети батьків (картина Дюрера)

«Портрети батьків Дюрера» (або «Батьки Дюрера з чотками») — загальна назва двох невеликих портретів батьків німецького художника Альбрехта Дюрера, написаних ним близько 1490 року. Портрети, що спочатку складали диптих, було розділено після 1588 року.

Портрет Барбари Дюрер, уродженої Гольпер. Приписується Альбрехту Дюреру, бл. 1490. Дубова дошка, олія, 47 см x 36 см. Німецький національний музей (Gm 1160), Нюрнберг
Альбрехт Дюрер старший с чотками[K 2]. Альбрехт Дюрер, бл. 1490. Дубова дошка, олія, 47.5 см × 39.5 см. Уффіці (Inv. 1086), Флоренція

Історія

Портрети Альбрехта Дюрера старшого (1427—1502) і Барбари Дюрер (бл. 1451—1514) було створено на початку 1490-х років. У цей час художник закінчив своє учнівство у Міхаеля Вогельмута і збирався, завершуючи свою освіту, здійснити подорож. Портрети відомі тим, що художник, не прикрашаючи вигляду своїх батьків, показав ознаки старіння людини[1][K 3]. Автобіографічні нотатки Дюрера, які залишили відомості про нелегке життя батька і матері, свідчать про любов і повагу, які художник відчував до них. Портрети були створені Дюрером або для того, щоб показати майстерність художника батькам[2], або як подарунок, перед тим, як вирушити в поїздку для завершення навчання.

В наш час[коли?] портрет Дюрера старшого знаходиться в галереї Уффіці (Флоренція). Портрет Барбари Дюрер з 1925 року зберігається в Німецькому національному музеї (Нюрнберг)[3]. Зв'язок між двома роботами було встановлено 1977 року на підставі однакових розмірів картин, того, що вони обидві мають один інвентарний номер (19 — номер, під яким було зареєстровано диптих 1573/74 року в інвентарі Імґофа[K 4]), схожості в композиційній побудові, колориті[3]. Однак, можливо, що картина з Нюрнберга — рання копія втраченого оригіналу[4].

Портрет батька в цьому диптиху вважається роботою вищої якості[5] і визнаний «свідченням дивовижної глибини психологізму» вісімнадцятирічного художника. На флорентійській картині погано зберігся оригінальний авторський живопис, вона піддавалася поновлениям[6]. Портрет підписаний і датований з обох боків[7], це перший за часом підпис Дюрера монограмою AD[6]. Проте, ймовірно, дати і монограма були додані пізніше, і, можливо, не самим Дюрером[8]. На звороті портрета батька намальовано герби родин Дюрерів (відкриті двері — Дюрер старший народився в угорському селищі Ajtó, що німецькою означає «двері»)[4][9] і Хольперів (олень[10], значення герба неясне)[3], під крилатим мавром у червоному вбранні[11].

Портрети Барбари Дюрер 1514 року і 1490 року (перевернутий)

Барбара була дочкою нюрнберзького ювеліра Ієроніма Гольпера, у якого служив Дюрер старший[9]. Двоє чоловіків подружилися, а пізніше сорокарічний Дюрер одружився з Барбарою, якій було 15 років[8]. Подружжя, судячи з усього, жило у згоді. Приваблива, за свідченням сина[12], в молодості, до моменту написання портрета Барбара виглядала хворобливою жінкою віком за 40 років. Вона зображена в повороті три чверті на зеленому тлі. Наряд Барбари: червоне плаття і білий головний убір заміжньої жінки з довгим «хвостиком», перекинутим через плече, контрастує зі скромним темним костюмом чоловіка. Картина була обрізана зліва, при цьому порушено рівновагу композиції і видалена частина очіпка жінки[13].

До 1977 року анонімний жіночий портрет не пов'язувався з матір'ю Дюрера. Вперше таку гіпотезу висунула мистецтвознавиця Лотте Бранд Філіп[14]. Дослідник життя і творчості Дюрера Федя Анцелевскі погодився з висновками Лотте Бранд Філіп, відзначивши схожість жінки на портреті з рисунком 1514 року — єдиним підписаним портретом Барбари Дюрер, де художник зобразив матір у віці 63 років[15]. Порівнявши дзеркально відображений портрет 1490 року і малюнок 1514 Анцелевский визнав їх зображеннями однієї і тієї ж жінки[8].

Мистецтвознавець Юліан фон Фіркс зазначає, що Дюреру міг бути знайомий портрет графа Георга фон Левенштейна роботи Ганса Плейденвурфа через свого вчителя Міхаеля Вольгемута[K 5]. Цей портрет, один з прикладів зображення літнього чоловіка, у свою чергу, ймовірно, створено під впливом портрета кардинала Нікколо Альбергаті (1438), приписуваного Ван Ейку[1][16].

За припущенням Анцелевскі, портрети, ймовірно, були розділені десь між 1588 і 1628 роком, можливо, для продажу портрета батька Дюрера імператору Священної Римської імперії Рудольфу II[17].

Коментарі
  1. Портрет має декілька варіантів назви, в Уффіці він називається «Портрет батька художника».
  2. Портрет має декілька варіантів назви, в Уффіці він називається «Портрет батька художника».
  3. Дюрер уважно вивчав і фіксував вікові зміни в зовнішності своїх моделей, проте себе після автопортрета 1500 року зображував лише на задньому плані своїх творів або на невеликих малюнках.
  4. Представник нюрнберзької родини банкірів і купців. З Імґофами Дюрера пов'язували ділові і товариські стосунки.
  5. Вольгемут був вітчимом рідного сина Ганса Вільгельма.

Примітки
  1. Von Fircks, 2011, с. 419.
  2. Thausing, 2003, с. 45.
  3. Campbell Hutchinson, 2000, с. 238.
  4. Bailey, 1995, с. 36.
  5. Brand & Anzelewsky, 1978—1979, с. 14.
  6. Allen, 2005, с. 21.
  7. Fossi, 2004, с. 342—343.
  8. Brand & Anzelewsky, 1978—1979, с. 5.
  9. Brion, 1960, с. 16.
  10. Allen, 2005, с. 22.
  11. Thausing, 2003, с. 46.
  12. Brand & Anzelewsky, 1978—1979, с. 12.
  13. Brand & Anzelewsky, 1978—1979, с. 10.
  14. Brand Philip, "The Portrait Diptych of Dürer's Parents," pp. 10–11
  15. Tatlock, 2010, с. 116.
  16. Hunter, John. «Who Is Jan van Eyck's ‘Cardinal Nicolo Albergati’?». The Art Bulletin, Volume 75, No. 2, June 1993. 207—218
  17. Brand & Anzelewsky, 1978—1979, с. 5—18.

Література
  • Allen J. Albrecht Dürer. — Whitefish, MT : Kessinger Publishing, 2005. — ISBN 0-7661-9475-2.
  • Bailey M. Dürer. — London : Phaidon Press, 1995. — Т. 1. — ISBN 0-7148-3334-7.
  • Brand Philip L., Anzelewsky F. The portrait diptych of Dürer’s parents // Netherlands Quarterly for the History of Art, Volume 10 / Borchert, Till-Holger (ed). — 1978—1979. — Т. 1. — P. 5—18.
  • Brion M. Dürer. — London : Thames and Hudson, 1960.
  • Campbell Hutchison J. Albrecht Dürer: A Guide to Research. — Garland, 2000. — ISBN 0-8153-2114-7.
  • Fossi G. Uffizi: art, history, collections. — Giunti Editore, 2004. — С. 342—343. — 638 с. — ISBN 88-09-03676-X.
  • Tatlock L. Enduring Loss in Early Modern Germany. — Brill Academic Publishers, 2010. — 116 с. — ISBN 9-0041-8454-6.
  • Thausing M. Albert Durer: His Life and Work, Part 1. — Whitefish, MT : Kessinger Publishing, 2003. — ISBN 0-7661-5416-5.
  • Von Fircks J. Albrecht Dürer the Elder with a Rosary // Van Eych to Dürer / Borchert, Till-Holger (ed). — London : Thames & Hudson, 2011. — ISBN 978-0-500-23883-7.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.