Портрет Всеволода Мейерхольда
Портрет Всеволода Мейерхольда — відомий портрет Всеволода Мейерхольда, що створив російський художник Григор'єв Борис Дмитрович (1886—1939) на початку 20 століття.
 | |
| Творець: | Григор'єв Борис Дмитрович |
|---|---|
| Час створення: | 1916 |
| Розміри: | 247 x 168 см. |
| Техніка: | Полотно, олія |
| Жанр: | портрет |
| Зберігається: | Санкт-Петербург, Росія |
| Музей: | Державний Російський музей |
Історія створення
Борис Григор'єв як художник сформувався в період поневірянь і песимізму після поразки революції 1905—1907 рр., в тривожну пору політичної реакції і першої світової війни. Його художня манера увібрала цю тривожну атмосферу поневірянь, метушні ідей і агресії авангардистських пошуків.
Але молодість брала своє — і залишались спілкування з колегами, творчість, участь в виставках в художньому товаристві «Світ Мистецтва», відвідини театру. Художник і став одним з засновників театральної студії на вулиці Бородинській у Петрограді(Петербурзі). Репетиції там проводив і Всеволод Мейерхольд. Так вони познайомились. Під час створення вистави "Шарф Коломбіни" Шницлера у акторів щось не виходило. На сцену вибіг сам Мейерхольд і почав показувати акторам, як саме слід рухатися під час відповідних мізансцен. Григор'єв і сам був близьким до театру, але більше — до цирку і балагану. Його приваблював театр маріонеток, штучні рухи ляльок. Стилістика рухів Мейерхольда теж була дивацькою і відрізнялась гротеском. Це привабило художника і він вирішив створити портрет Мейерхольда.
Твір — не що інше як подвійний портрет. На ньому — Мейерхольд у буржуазному фраку в образі денді. Звідси — капелюшок-циліндр, біла манішка та рукавички. Але його рухи дивацькі, гротескні, як у маріонетки, вони ніби увібрали усі злами і тривоги похмурих років перед більшовицьком переворотом.
Дослідники довго шукали, хто саме поряд з денді в образі стрільця. Виявилось, що це теж Мейерхольд — у гримі і театральному костюмі, що і зробило його мало впізнаним. Твір Григор'єва — це не тільки портрет відомого театрального режисера, а ще й портрет актора у ролі, особливий різновид портрету. Два театральні образи́, дві іпостасі одної особи художник і розмістив на цьому портреті.
Провенанс
Картина належала петербурзькому колекціонеру О. Коровіну. У 1920 р. стала надбанням Російського музею.
Джерела
- «Гос. Русский музей. Живопись 18-начала 20 веков», каталог, Л, «Аврора», 1980