Портрет Джуліо Кловіо

«Портрет Джуліо Кловіо» (ісп. Retrato de Giulio Clovio) — портрет пензля Ель Греко, створений в Римі. Нині зберігається в Музеї Каподімонте, Неаполь.

«Портрет Джуліо Кловіо»

Автор Ель Греко
Час створення 1572
Розміри 63 × 88 см
Матеріал олія на полотні
Місцезнаходження Музей Каподімонте (Неаполь, Італія)

Джуліо Кловіо і Доменіко Теотокопулос

Ель Греко навчався в Венеції, де був деякий надлишок художників. Молодий і амбітний грек мріяв про славу і добробут, а для цього було потрібно розпочати самостійну кар'єру. Всіх вабив Рим, де було багато паломників, церков і де було вдосталь багатих замовників. Нова художня манера, засвоєна в Венеції, (далека від іконопису Візантії), робила неможливим повернення додому, на острів Крит. Тому Доменіко Теотокопулос їде в Рим.

Там швидко знайшовся прихильник його мистецтва і художньої манери, такої схожої на твори Тиціана (і Тінторетто). Тиціан був у Римі, тому його твори тут знали і шанували. А Тінторетто не виїжджав з Венеції і його всесвітня слава лише починалася. Мати в Римі учня самого Тіціана здавалось доречним. Тому першим патроном Доменіко став Джуліо Кловіо, відомий в Римі художник-мініатюрист, художник рукописної книги. З листа Кловіо до кардинала Олессандро Фарнезе дослідники і дізнались про важливі подробиці ранішнього періоду життя Теотокопулоса в Італії. Восени 1570 року Кловіо писав : " У Рим щойно прибув молодий уродженець Кандії, учень Тиціана, який, на мою думку, є одним з найкращих майстрів живопису. Серед інших, він створив свій автопортрет, що вразив всіх художників Риму. " Рекомендація була найкраща. Молодий грек швидко увійшов в коло художників Риму і майже одразу опинився серед освічених меценатів. Через 2 роки, аби мати право на фахову діяльність художника, він записався в академію Святого Луки, цех римських художників. Перепонів для праці тепер не було. Почався його римський період життя і творчості. На подяку Кловіо за підтримку він і пише його портрет. Швидше за все це сталося 1572 року, коли він став членом академії Св. Луки.

Портрет Джуліо Кловіо

Старий художник, що давно перебрався у Рим, сидить біля умовного вікна без скла. Чорний одяг мало відрізняє його постать від темної стіни. Зате добре вимальоване обличчя з усіма його індивідуальними рисами, зморшками і сивим волоссям. В руках Кловіо книга, мініатюри до якої той зробив. Вона вважалася шедевром, хоча вже набули міці друкарні і доля рукописних книжок закінчувалась. (Книга, прикрашена світлинами Кловіо, дійшла до 21 століття і її придбали у США).

Римська школа живопису і її прихильники не схвалювали венеціанської манери працювати плямою без різких контурів і відбитку чіткого малюнка у творі. Тому і Доменіко Теотокопулос відійшов в портреті від венеціанської манери і робить все надзвичайно точно, різкувато. Лише в гірському пейзажі за вікном він експресивний і темпераментний, особливо у відтворенні дощового, похмурого неба, яке покохав і яке майстерно відтворюватиме все життя.

Див. також


Джерела

  • ÁLVAREZ LOPERA, José, El Greco, Madrid, Arlanza, 2005, Biblioteca «Descubrir el Arte», (colección «Grandes maestros»). ISBN 84-955503-44.
  • SCHOLZ-HÄNSEL, Michael, El Greco, Colonia, Taschen, 2003. ISBN 978-3-8228-3173-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.