Португальське міжкоролів'я

• Війна за незалежність
• Війна за португальську спадщину
• Португальська криза 1383—1385 років.
• Португальське міжкоролів'я
• Португальська буржуазна революція

• Беатриса (1372—1420) ∞ Хуан I, король Кастилії
• Жуан I (1357—1433), король Португалії (1385—1433)
• Жуан (1349—1396), герцог Валенсійський (1386—1396)
• Дініш (1354—1403), сеньйор Сіфуентеський (1372—1403)

1383

• 2 квітня: португальський король Фернанду І і кастильський король Хуан І уклали династично-унійний Салватеррський договір. За його умовами португальська інфанта Беатриса, єдина дитина португальського короля та його спадкоємниця, виходила заміж за кастильського короля Хуана І. Передбачалося, що після смерті хворого Фернанду І, португальська корона перейде Беатрисі й Хуану, й буде передаватися їхнім нащадкам. Таким чином, Кастилія отримала інструмент для поглинання португальської держави, хоча в договорі зазначалося, що формально обидва королівства лишатимуться самостійними після унії[1].
• 22 жовтня: помер король Фернанду І, не залишивши синів спадкоємців. Його вдова, португальська королева Леонора, стала регентом Португалії й почала правити від імені інфанти Беатриси та Хуана І. Це викликало широке невдоволення міщанства, дрібної шляхти і сільського духовенства.
• 6 грудня: авіський магістр Жуан убив Хуана де Андейро, коханця королеви-регентші й лідера про-кастильської партії при дворі. Після цього спалахнуло Лісабонське повстання — мешканці столиці захопили місто, винищили кастильців, зокрема лісабонського єпископа Мартіна Саморського, й арештували королеву Леонору. Повсталі проголосили магістра Жуана «захисником і регентом королівства»[2].
• 16 грудня: магістр Жуан сформував у Лісабоні власний уряд, куди увійшли переважно представники третього стану. Новим канцлером став Жуан Реграський, радниками — бразький архієпископ Лоренсу Вісенте та Нуну Алвареш Перейра, один із небагатьох анти-кастильськи налаштованих шляхтичів.

1384

• січень: кастильський король Хуан І вдерся до Португалії. Його підтримали коїмбрський єпископ Хуан Кабеса-де-Вака й гуардський єпископ Афонсу Коррейя[3].
• 6 квітня: війська авіського магістра Жуана здобули локальну перемогу в битві при Атолейруші.
• 29 травня: кастильські війська оточили Лісабон, португальці відсилають посольство до Англії.
• липень: португальський флот пробиває кільце кастильської облоги.
• 3 вересня: через епідемію чуми Хуан І змушений відступити від Лісабону назад до Кастилії.
• грудень: війська авіського магістра Жуана захоплюють про-кастильські міста.

1385

• Пасха: англійські війська прибули на допомогу магістру Жуану.
• 6 квітня: магістр Жуан І проголошений королем Португалії Жунаом І.
• червня: кастильський король Хуан І вдруге вдерся до Португалії після поразки каральних сил в Транкозу.
• 14 серпня: війська Жуана І здобуло вирішальну перемогу над силами Хуана І в битві при Алжубарроті.
• 14 жовтня: війська Жуана І перемогли кастильців у битві при Валверде.

• Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
• Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
• Lopes, Fernão. Chronica del Rey D. Ioam I de Boa Memoria... Lisboа: Antonio Aluarez, 1644. V. 1, 2, 3.
• Черных А.П. Битва при Алжубарроте // Вопросы истории. № 4. Москва, 1988. C.79—87.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Португальське міжкоролів'я

• Guerras com Castela e Guerra da Independência (1383-85) // Infopedia