Порт (Щецин)

Морський порт Щецина – морський і річковий торговельний порт у західнопоморському воєводстві у Щецині, розташований на річці Oдра і її правої притоки Реґаліци, у долині Нижньої Одри.

Морський порт у Щецині
ul. Jana z Kolna 9,
71-603 Szczecin
Розташування
Країна Польща
Розташування Щецин
Деталі
Тип бухти морський, річковий, торговельний
Причалів 103
Статистика
Вебсайт http://www.port.szczecin.pl/
Мапа

Порт обслуговує вантажні перевезення, в тому числі контейнери, сталь, великогабаритні та сипучі вантажі – сухі та рідкі.  Разом з портом у місті Свіноуйсьце утворює найбільший портовий комплекс на півдні Балтики, розташований у гирлі Одри. Обидва порти також забезпечують послуги з обробки та зберігання сільськогосподарської і харчової продукції. Вантажообіг портового комплексу Щецин-Свіноуйсьце у 2015 склав 23 174,4 тис. тон.

Порти перебувають під керівництвом акціонерного товариства управління морських портів міст Щецин і Свіноуйсьце, яке протягом багатьох років впевнено розвивається завдяки інвестиціям ЄС, і тому тримає лідерську позицію у Західному Помор’ї. Завдяки плану ЄС на 2007-2013 роки товариство реалізувало інвестиційний пакет загальною сумою понад 650 млн злотих. Нова стратегія розвитку порту до 2027 року передбачає додаткові інвестиції у розмірі 1,3 млрд злотих.

Згідно з Законом від 20 грудня 1996 року "Про морські порти та пристані" порти у містах Щецин та Свіноуйсьце мають основне значення для національної економіки.

Ці порти розташовані на найкоротшій трасі, що поєднує Скандинавію з Середньою та Південною Європо, мають статус базових портів мережі TEN-T i є невід’ємною ланкою міжнародного транспортного коридору Балто-адріатична вісь (т. зв. "Korytarz Szczeciński oś Szczecin/Świnoujście-Poznań-Wrocław-Ostrawa" (Коридор Щецинський вісь Щецин/Свіноуйсьце-Познань-Вроцлав-Острава)). Від материкової сторони порти Щецина і Свіноуйсьця пов'язані з дорожньо-транспортною інфраструктурою (ДК 3 / S3, A6), залізничною (CE 59, E59) і водною - внутрішні (E30).

Розташування
Капітанська набережна біля Валів (Болеслава) Хороброго

Морський порт Щецина розташований у західній частині Західнопоморського воєводства, у центрі міста, на околиці середмістя.

Перебуває на відстані приблизно 37 морських миль (69 км) на південь від Поморської бухти i близько 6 миль (11 км) від Щецинської затоки.

Poзміщений на Одрі i її правій притоці Реґаліци, у західній частині Щецинського узбережжя, північній частині Долини Нижньої Одри. До складу порту входять резервуари-відгалуження Одри i канали: Пшекоп Мєленьський, Грабовський, Дуньчиця, Вроцлавський, Парниця, Дембський, а також озеро Домб'є.

Межі порту становлять::

  • від півночі (Скольвінський канал), межі порту простягаються близько 6 миль вздовж річки Одра до Замкової траси;
  • південна межа порту — Парніца i басейни на південному кінці Пшекопу Мєленьського на Залеських Лугах;
  • східна межа простягується від набережної Реґаліца, східного берегу Пшекопу Мєленьського і Одри на північ до кінця острова Дембіни.
Панорама порту Щецин, зроблена з точки огляду Щецинського національного музею у Дні моря

Iнфраструктура порту
Портові крани

Загальна довжина набережної у порті Щецина сягає 23 380 м, з них 19 833 м надається в експлуатацію. Довжина набережної глибиною понад 10,9 метрів, наданої в експлуатацію становить 1374 м. Загальна довжина набережної для вантаження у експлуатації - 14 596 м.

Порт Щецин має 103 набережних, що мають власні назви: Хути (Huty), Цементове (Cementowe), Фосфорове (Fosforowe), Полудньове (Południowe), Фосфорові Дальби (Fosforowe Dalby), Сноп (Snop), Бункрове (Bunkrowe), Хук (Huk), Жеґлюґовий Басен (Żeglugowy Basen), Гідрографічне (Hydrograficzne), БТП (BTP), БОН (BON), Мак (Mak), Яхтовий Басен (Jachtowy Basen), Ґоленчінське (Golęcińskie), Око (Oko), Око Басен (Oko Basen), Цал (Cal), Драб ІІ (Drab II), Млинський  Басен (Młyński Basen), Драб III (Drab III), Варштатовий Басен (Warsztatowy Basen), Варштатове (Warsztatowe), Промовий Басен (Promowy Basen), Вулкан (Wulkan), Джетовське Пувноцне (Drzetowskie Północne), Джетовське Полудньове (Drzetowskie Południowe), Одра Старе (Odra Stare), Одра Нове (Odra Nowe), Вроцлавське (Wrocławskie), Варшавське (Warszawskie), Радомське (Radomskie), Кєлецьке (Kieleckie), Ґдиньське (Gdyńskie), Ґданське (Gdańskie), Пшидекове (Przydekowe), Кашубське (Kaszubskie), Ланьцухове (Łańcuchowe), Мазовєцке (Mazowieckie), Випосаженьове (Wyposażeniowe), Ґнєжнєнське (Gnieźnieńskie), Краковське (Krakowskie), Арсенал (Arsenał), Капітанату (Kapitanatu), Пасажерське (Pasażerskie), Бульвар Хробреґо(Bulwar Chrobrego), Вєлецке (Wieleckie), Старувка (Starówka), Булґарське (Bułgarskie), Турецке (Tureckie), Росийське (Rosyjskie), Кубаньське (Kubańskie), Юґословяньське (Jugosłowiańskie), Албаньське (Albańskie), Ґрецке (Greckie), Еґіпске (Egipskie), Румуньске (Rumuńskie), Венґєрске (Węgierskie), Польське (Polskie), Анґєльске (Angielskie), Бельґійске (Belgijskie), Холендерське (Holenderskie), Люксембурске (Luksemburskie), Збожове (Zbożowe), Нємєцке (Niemieckie), Словацке (Słowackie), Ческе (Czeskie), Спувджєльче (Spółdzielcze), Фіньске (Fińskie), Чіхе (Ciche), ПРСіП (PRCiP), Пшемислове (Przemysłowe), Фарбляк (Farblak), Ремонтове (Remontowe), ПРО (PRO), Нове (Nowe), Електровні (Elektrowni), ЦПН-3 (CPN-3), Парніцке (Parnickie), Нафтове (Naftowe), ЦПН-1 (CPN-1), Сосновєцке (Sosnowieckie), Коксхемії (Kokschemii), Опольске (Opolskie), Дольношльонске (Dolnośląskie), Нотецьке (Noteckie), Ґожовське (Gorzowskie), Дравське (Drawskie), Ґурношльонське (Górnośląskie), Познаньське (Poznańskie), Торуньське (Toruńskie), Бидґоське (Bydgoskie), Рибніцьке (Rybnickie), Вавбжиське (Wałbrzyskie), Човове (Czołowe), Пірс (Pirs), Битомське (Bytomskie), Полудньове (Południowe), Ґлівіцке (Gliwickie), Хожовське (Chorzowskie), Катовіцьке (Katowickie), Забжанське (Zabrzańskie), Домбровєцьке (Dąbrowieckie).

Туристичні та пасажирські перевезення
Круїзне судно MS Seven Seas Voyager на Польській набережній

Багатство природних ландшафтів нижньої течії річки Одра разом з портом та його різноманітними каналами, островами, басейнами створили можливість окрім власне портової діяльності забезпечувати і туристичну. Туристичний і пасажирський рух обслуговується через Морський вокзал водного транспорту на вулиці Яна з Кольна (ul. Jana z Kolna). Таким чином судно організовує рейси навколо гавані та по водах нижньої Одри і озеру Домб'є. З квітня до жовтня також проводяться регулярні пасажирські перевезення до Свіноуйсьця. Рейс водолітом триває близько 75 хвилин. Порт обслуговує як внутрішні, так і морські круїзні судна.

    Зовнішні посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.