Свіноуйсьце

Свіноу́йсьце (також Свиноустя[3], пол. Świnoujście) до 1945 року Свінемюнде (нім. Swinemünde) — місто в Західнопоморському воєводстві Польщі. Розташоване на берегах островів Узнам й Волін, Карсібур між якими є вузька протока, що зв'язує Щецинську затоку з Балтійським морем. Свіноуйсьце є морською гаванню Щецина та курортом.

Свіноуйсьце
Świnoujście
герб прапор
Свіноуйсьце
Основні дані
53°55′ пн. ш. 14°15′ сх. д.
Країна Польща
Регіон Західнопоморське воєводство
Столиця для Узедом (острів)
Засновано XII століття
Магдебурзьке право 1765
Площа 197,23 км²
Населення 41480 (2011)[1]
· густота 207 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ 5 ± 1 м
Географічна зона Карсібур, Волін, Узедом
Міста-побратими Свєтлий, Норденгам, Герінгсдорф, Істад
Телефонний код (48) 91
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів ZSW
GeoNames 3083955, 7530749, 7532101
OSM ↑104401 ·R (Західнопоморське воєводство, County Usedom-Wollin)
Поштові індекси 72-600 до 72-612
Міська влада
Вебсайт swinoujscie.pl
Мапа
 Свіноуйсьце у Вікісховищі

За станом на 31 березня 2014 року, місто мало 41 337 жителів[4].

Історія

Наприкінці 12 століття на цьому місці вже існувала фортеця. 1290 року герцог Барнім І Померанський заснував поромну переправу через річку Свіна. 1297 року портове місто згадується в письмових джерелах в зв'язку із заснуванням тут герцогської митниці і лоцманської станції. В 17 столітті місто підпадає під владу шведського королівства, в 1720, після програшу Швеції в Північній війні, за Стокгольмською мирною угодою викупається у Швеції Пруссією. З того часу місто належало Пруссії і Німеччині.

В 1930-х рр. в Гданську існувала експозитура ОУН. Її розміщення дозволяло перекидати через Свиноустя людей, гроші, зброю та літературу до Польщі. В 1933 році через Свиноустя у Берлін до Є.Коновальця їздив Степан Бандера. Цим же шляхом після вбивства Броніслава Перацького пробував втекти Микола Лебідь. Проте був затриманий в Свиноусті в порту на висадці з пароплава польським консулом, якому допомогла німецька поліція. Німці свідомо видали Лебедя Польщі[5].

Після Другої світової війни з 1945 року за рішеннями Потсдамської угоди місто належить Польщі.

Нічна панорама міста Свіноуйсьце

Заходи

Починаючи з 2009 року у місті щорічно проходить міжнародний Балтик Бізнес Форум.[6]

Економіка

2015 р. у Свиноусті відкрився регазифікаційний термінал ЗПГ — зрідженого природного газу потужністю 5 мільярдів кубометрів природного газу на рік. Це становить близько третини річних газових потреб Польщі. У грудні 2015 р. у Свиноусті тестові прийоми газу. З 2016 р. — повноцінна робота терміналу.[7]

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 20069 3228 14497 2344
Жінки 21411 3169 12911 5331
Разом 41480 6397 27408 7675

Відомі особистості

В поселенні народилась:

Примітки
  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
  3. Зокрема в творах Юрія Андруховича Лексикон інтимних міст, Аве, "Крайслер"!
  4. Населення за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Główny Urząd Statystyczny. Baza Demografia. Stan i struktura ludności, dane na dzień 31.03.2014
  5. Парнікоза, Іван (13.05.17). Гданськ для українця. Частина 2. Хмари над Балтикою. http://h.ua/ (українська). http://h.ua/. Процитовано 13.05.17.
  6. Підсумки шостого випуску Балтик Бізнес Форум. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
  7. В польском порту на Балтике, Свиноустье открылся мощнейший терминал по приему СП — сжиженного природного газа.
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.