Поручі (обладунок)

По́ручі[1] або нарукавники, на́ручні[2] — елемент захисного обладунку, який слугує для захисту рук. У вужчому значенні — частина обладунку, що закриває передпліччя (від ліктя до кисті). Може бути як самостійним елементом захисного спорядження, так і частиною пластинчастого обладунку — у такому випадку вони споряджалися налокітниками. Поручі робили переважно з металу, але існували й шкіряні: як основа для кріплення металевих смуг (див. шинний захист кінцівок).

Поручі (у вузькому значенні) з налокітником на ліву руку — елемент обладунку італійського рицаря. Бл. 1380—1400 рр. Сталь, мідний сплав. Музей мистецтва Метрополітен.
Поручі

Опис

Складові поручів у європейському обладунку:

  • наплічник, нараменник[3] (англ. spaulder, пол. naramiennik) — частина обладунку, що захищає плече (плечовий суглоб).
  • наплічник, опаха (англ. rerebrace, upper cannon, пол. opacha)— частина обладунку, що захищає верхню частину руки (плече).
  • налокітник, локітник[4] (англ. couter, пол. nałokcica)— частина обладунку, що захищає лікоть.
  • поручі, на́ручні, нару́ччя, карваш (англ. vambrace, пол. zarękawie, karwasz) — частина обладунку, що захищає передпліччя.

Див. також
  • Маніка — давньоримські поручі з окремих сегментів, які захищали всю руку
  • Нарукавник — широка смуга шкіри, що кріпилася до лівого рукава лучника для захисту руки під час стрільби

Примітки
  1. Поручі // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Наручи // Русско-украинский словарь. 2013.
  3. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов); Словник українсько-російський 1927 р. (А. Ніковський)
  4. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.