Постернак Степан Пилипович

Постернак Степан Пилипович
Народився 27 квітня 1880(1880-04-27)
Рівчак-Степанівка, Носівський район, Україна
Помер 19 січня 1938(1938-01-19) (57 років)
Країна Російська імперія УНР СРСР
Alma mater Ніжинський історико-філологічний інститут князя Безбородька, Петербурзький університет
Галузь бібліотекознавство
Заклад Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Посада перший офіційний директор Всенародної бібліотеки України

Степа́н Пили́пович Постерна́к (* 27 квітня, за новим стилем 9 травня 1885, с. Степанівка Ніжинського повіту Чернігівської губернії[1], нині с. Рівчак-Степанівка Носівського р-ну Чернігівської обл. — † 19 січня 1938) — український бібліотекознавець, історик, організатор бібліотечної справи в Україні, педагог, філолог, перший офіційний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського — у 1923—1929 роках.

Життєпис

Народився в селі Степанівка Макіївської волості Ніжинського повіту, нині село Рівчак-Степанівка Носівського району в родині дяка. Навчався в Ніжинському історико-філологічному інституті князя Безбородька, по тому 1911 року закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету.

З 1911 року працює викладачем історі — в Уманському комерційному училищі, потім — в Тихорецьку і Таганрозі — (з 1914 до 1917).

Груднем 1917 повертається до України, викладав в київській учительській семінарії, працює на курсах підготовки вчителів, згодом — головний консультант шкільного відділу Наркомосу та Київського губернського комісаріату народної освіти. 1918 року був викладачем вчительських курсів в Ніжині.

Працює у «Всевидаві» та «Книгоспілці», у Київському та Черкаському інститутах народної освіти.

Працював редактором у «Вукоопспілці» та Державному видавництві України. 1921 року перейшов на працю у ВУАН. Був вченим секретарем Комісії енциклопедичного словника, згодом — голова секції історії освіти в Україні комісії ВУАН, 1928 — в складі ради ВУАН. Також був членом Краєзнавчої комісії та заступником голови Бібліографічної комісії ВУАН.

1920 року вийшла друком його книга «Із історії освітнього руху в Україні за часи революції 1917—1919 р.р.р». З березня 1922 — у Всенародній бібліотеці України, з 26 березня 1923 — перший офіційний директор.

1926 року стає головою науково-дослідної комісії бібліотекознавства та бібліографії Всеукраїнської бібліотеки, 1927 — заступник голови бібліографічної комісії ВУАН, 1928 — член ради ВУАН. Був у складі Київської міської ради.

18 жовтня 1929 арештований як терорист — звинувачений у причетності до «Молодої Академії», «Спілки визволення України» та «Братства української державності», у травні 1930 відпущений. Після його арешту обов'язки директора бібліотеки виконував Віктор Федорович Іваницький. 1933 року Постернак «не пройшов» другої «чистки» і полишив ВУАН, переїхав до Харкова, працює у бібліотеці Наркомату важкої промисловості.

30 грудня 1937 арештований вдруге. У постанові про арешт писалося: «Постернак — колишній київський губернський комісар при Петлюрі. За завданням Коновальця проводив активну антирадянську діяльність, входив до антирадянських терористичних організацій „УВО“, „БУД“, „СВУ“ і був зв'язаний з існуючою в Києві німецькою націоналістичною організацією, агентом німецької розвідки Кристером». 31 грудня трійка НКВС УРСР винесла вирок — негайно розстріляти.

Розстріляний 19 січня 1938.

Посмертно реабілітований 1989 року.

Примітки

  1. Ніжинський архів, Ф.1105, оп. 1, спр. 1236

Джерела та література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.