Постников Станіслав Іванович

Станіслав Іванович Постников (20 грудня 1928(19281220), місто Макар'єв, тепер Макар'євського району Костромської області Російська Федерація 8 травня 2012, місто Москва) радянський військовий діяч, командувач військ Північно-Кавказького, Прибалтійського і Забайкальського військових округів, головнокомандувач військ Західного напрямку, генерал армії (3.11.1986). Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1981—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках.

Постников Станіслав Іванович
Народився 20 грудня 1928(1928-12-20)
місто Макар'єв, тепер Макар'євського району Костромської області Російська Федерація
Помер 8 травня 2012(2012-05-08) (83 роки)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство  СРСР,  Росія
Національність росіянин
Діяльність офіцер
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Військове звання генерал армії
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в багатодітній родині робітника-столяра. З 1929 року родина жила в місті Кінешмі Івановської області. У роки німецько-радянської війни працював різноробочим на волзькій пристані. У 1947—1948 роках — слюсар деревообробного заводу в місті Кінешмі Івановської області.

З 1948 року — в Радянській армії. У 1951 році закінчив Шуйське піхотне училище.

З 1951 року командував окремим розвідувальним взводом механізованого полку Горьковського військового округу в місті Кіров. У 1954 році закінчив Об'єднані курси удосконалення офіцерського складу розвідки в Ленінграді. З 1956 року командував ротою розвідки механізованого полку в Оренбурзькій області, з 1957 року — начальник розвідки механізованого полку в Оренбурзькій області.

Член КПРС з 1957 року.

У 1961 році закінчив Військову академію імені Фрунзе.

З 1961 року — командир мотострілецького батальйону, з 1963 року — начальник штабу, в 1966—1967 роках — командир мотострілецького полку Туркестанського військового округу.

У 1967—1969 роках — слухач Військової академії Генерального штабу Збройних сил СРСР.

У 1969—1970 роках — командир мотострілецької дивізії Одеського військового округу в Кримській області.

У 1970—1973 роках — командир 35-ї мотострілецької дивізії Групи радянських військ у Німеччині.

У липні 1973 — вересні 1975 року — начальник штабу — заступник командувача Північної групи військ на території Польщі.

У вересні 1975 — червні 1977 року — командувач 7-ї гвардійської армії Закавказького військового округу.

У 1976 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу.

У червні 1977 — серпні 1979 року — начальник штабу — 1-й заступник командувача військ Київського військового округу.

У серпні 1979 — серпні 1980 року — командувач військ Північно-Кавказького військового округу.

У серпні 1980 — січні 1984 року — командувач військ Прибалтійського військового округу.

У січні 1984 — грудні 1986 року — командувач військ Забайкальського військового округу.

У грудні 1986 — червні 1988 року — 1-й заступник головнокомандувача Сухопутних військ СРСР.

У червні 1988 — березні 1992 року — головнокомандувач військ Західного напрямку. У березні — червні 1992 року — командувач військ Західного напрямку.

З червня по лютий 1993 року перебував у розпорядженні Міністерства оборони Російської Федерації.

З лютого 1993 року — у відставці в Москві. Автор мемуарів «В далеких гарнізонах».

З кінця листопада 1993 року — радник (цивільний фахівець) в Головній військовій інспекції Міністерства оборони Російської Федерації. У 2008—2012 роках — генеральний інспектор Служби генеральних інспекторів Міністерства оборони Російської Федерації.

Помер 8 травня 2012 року. Похований 11 травня 2012 року в Москві на Троєкурівському цвинтарі.

Військові звання

Нагороди

Примітки

    Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.