Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР»

О́рден «За слу́жбу Батьківщи́ні в Збро́йних Си́лах СРСР»  — радянський військовий орден. Встановлений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 жовтня 1974 року.

Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР»
Орден «За службу Родине в Вооружённых Силах СССР»
I ступінь
II ступінь
III ступінь
Країна СРСР
Тип Орден
Вручається: :
військовослужбовці Радянської Армії, Військово-морського Флоту, прикордонних і внутрішніх військ
Підстава за успіхи, досягнуті в бойовій та політичній підготовці, підтримку високої бойової готовності і освоєння нової бойової техніки
Статус не вручається
Нагородження
Параметри срібло 64,5±3,0
Засновано: 28 жовтня 1974
Перше: 17 лютого 1975
Останнє: 19 грудня 1991
Нагороджено: 70 178
Нагороджені:
Категорія:Кавалери ордена «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» (58)
Черговість
Старша нагорода Орден Червоної Зірки
Молодша нагорода Орден Слави

 Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» у Вікісховищі

Статут ордену

Орденом «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» нагороджуються військовослужбовці Радянської Армії, Військово-морського Флоту, прикордонних і внутрішніх військ:

Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» мав три ступені. Вищим ступенем ордена є I ступінь.

Історія ордену

Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» — єдиний військовий орден, що з'явився в СРСР після закінчення війни. Він встановлений менш ніж через рік після появи ордена Трудової Слави, і є його аналогом: він також має три ступені і схожу систему пільг кавалерам всіх трьох ступенів. Крім того, нагородження цими орденами здійснювалося строго послідовно: від третього ступеня до першого. З десяти орденів СРСР, розділених на ступені, такий порядок нагородження мали тільки ці два ордени і орден Слави. Орден установлений за пропозицією Міністра оборони СРСР Маршала Радянського Союзу Гречка А. А..

Автор проекту ордену «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» полковник запасу Пилипенко Л. Д., інженер Військової академії ім. Дзержинського. Орден виготовлявся на Ленінградському монетному дворі.

Нагородження

Перше нагородження орденом відбулося 17 лютого 1975 року, напередодні Дня Радянської Армії і Військово-морського Флоту. Знаки ордену III ступеня були вручені великій групі офіцерів, генералів і адміралів за успіхи в підготовці військ та за освоєння нової техніки.

Орденом II ступеня Указом від 30 липня 1976 року вперше був нагороджений генерал-лейтенант І. В. Виноградов «за заслуги перед Радянською Армією і у зв'язку з 70-річчям з дня народження».

Повні кавалери ордена з'явилися в 1982 році, коли I ступінь ордена вручили генерал-полковнику І. Г. Завьялову, генерал-лейтенанту І. К. Колодяжному, генерал-майору В. П. Щербакову і капітану 1-го рангу В. О. Порошину.

Всього до кінця 1991 року орден III ступеня отримали 69,576 військовослужбовців, II ступені — 589, а орден I ступеня — лише 13.

Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» I ступеня був найрідкіснішим орденом СРСР — рідкіснішим, ніж орден «Перемога» (20 нагороджень) і орден Ушакова I ступеня (47 нагороджень).

Опис ордену

Знаком ордену I ступеня є дві схрещені чотириконечні зірки. Верхня зірка ордену виконана з позолоченого срібла і складена з променів, що розходяться. У її центрі — позолочена п'ятикутна зірка в срібному дубовому вінку на блакитному фоні, оточена білою емалевою стрічкою з написом золотими літерами: рос. «За службу Родине в ВС СССР» і зображенням серпа і молота; краї стрічки позолочені. Зірка і стрічка накладені на опуклих якір і крила з оксидованого срібла. Нижня чотириконечна зірка ордену покрита блакитною емаллю, краї зірки позолочені. На зірку накладені опуклі перехрещені зображення ракет з оксидованого срібла, їх головні і хвостові відсіки позолочені.

Знак II ступеня відрізняється від знаку I ступеня тим, що на верхній чотириконечній зірці позолочена тільки п'ятикутна зірочка.

Знак III ступеня цілком виконаний з срібла.

Орден носять на правій стороні грудей, кріплять до одягу за допомогою штифта з гайкою. Замість знаків ордену на повсякденній формі одягу передбачено носіння планок з шовковими стрічками блакитного кольору з жовтими смужками посередині: для I ступеня — одна смужка шириною 6 мм; для II ступеня — дві шириною по 3 мм, для III ступеня — три шириною по 2 мм.

Орден «За Службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» носиться на правій стороні грудей після ордена Червоної Зірки і розташовується в порядку старшинства ступенів.

Повні кавалери ордена

  1. Агапов Борис Миколайович, полковник держбезпеки
  2. Ачалов Владислав Олексійович, генерал-полковник
  3. Байдуков Георгій Пилипович, генерал-полковник авіації
  4. Бобровський Альберт Іванович, генерал-лейтенант авіації
  5. Верьовкін Олександр Семенович, генерал-майор внутрішніх військ
  6. Зав'ялов Іван Григорович, генерал-полковник
  7. Казаков Олександр Костянтинович, капітан 1-го рангу
  8. Колодяжний Іван Костянтинович, генерал-майор
  9. Лошкарьов Геннадій Костянтинович, полковник
  10. Орлов Юрій Михайлович, полковник
  11. Порошин Василь Олексійович, капітан 1-го рангу
  12. Сергеєв Валерій Миколайович, контр-адмірал
  13. Щербаков Василь Петрович, генерал-майор

Література

  • Государственные награды Союза ССР / Составитель В. В. Матвеев. — К., 1987. — С. 34—36.

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.