Потапова Олена Михайлівна

Потапова Олена Михайлівна (н. 16.02.1930) — українська артистка балету, балетмейстерка та хореографиня, народна артистка УРСР (1960) та СРСР (1970).

Потапова Олена Михайлівна
Народилася 16 лютого 1930(1930-02-16)[1] (92 роки)
Самара, РСФРР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність артистка балету
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Заклад Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка
У шлюбі з Баклан Федір Миколайович
Діти Баклан Олексій Федорович
Нагороди
Відзнака Президента України «Національна легенда України»

Життєпис

Народилась в м. Самара (нині місто в РФ) в сім'ї службовця. Разом із сестрами Ганною та Варварою вчилася в Куйбишевській хореографічній студії Палацу піонерів і дебютувала 11 лютого 1942 в ролі Амура (із балету Л. Мінкуса «Дон Кіхот») у складі трупи Большого театру, який перебував у Куйбишеві (нині м. Самара) в евакуації. Після загибелі батька на фронті сім'я переїхала до визволеного Києва (до старшої сестри Віри). Сестри (знову разом) навчалися в ремісничому училищі при 4-й взуттєвій фабриці, згодом — у балетній студії при Київському театрі опери та балету під керівництвомвом Н. Верикундової; уперше виступили на його сцені в партії потерчат (прем'єра «Лісової пісні» М. Скорульського). 1948-го закінчила навчання в студії, станцювавши з О. Бердовським дует з 3-го акту «Лебединого озера» П. Чайковського, і була прийнята до балетної трупи театру.

Після року праці в кордебалеті стала солісткою, її партнерами в дуетах були Ф. Баклан і В. Ковтун. Інтерпретаторка майже всіх сольних партій вітчизняної і світової балетної спадщини, репрезентованої на радянській сцені. Виконання Потапової відзначалося віртуозністю, технічною досконалістю, високим артистизмом і художньою довершеністю. Найвидатніше виконавське досягнення — партії Одетти-Оділії, які Потапова станцювала близько 500 разів, постійно вдосконалюючи свою майстерність. Лавреатка 3-го Всесвітнього фестивалю молоді і студентів в Берліні (тоді НДР), учасниця Декад української літератури і мистецтва в Москві й Ташкенті, гастролювала в країнах Європи та Америки з величезним успіхом.

Із 1977 як балетмейстерка-репетиторка театру виховувала нове покоління (Г. Кушнірову та ін.). Член журі 1-го республіканського конкурсу балетмейстерів та артистів балету (1983). 28 січня 2001 театр влаштував масштабний концерт на честь трьох сестер Потапових, чия творча діяльність в ньому тривала більш як 50 років.

Творчість
  • Леся («Маруся Богуславка» А. Свєчникова),
  • Лілея («Лілея» К. Данькевича),
  • Мавка («Лісова пісня» М. Скорульського), Варя («Чорне золото» В. Гомоляки),
  • Господарка Мідної гори, Перо («Кам'яна квітка», «Підпоручик Кіже» С. Прокоф'єва),
  • Маша, Аврора («Щелкунчик», «Спляча красуня» П. Чайковського),
  • Кітрі («Дон Кіхот» Л. Мінкуса),
  • Цар-дівиця, Есмеральда («Коник-Горбоконик», «Есмеральда» Ц. Пуні),
  • Ширін («Легенда про любов» А. Мелікова), Даша («Юність» М. Чулакі),
  • Жізель, Медора («Жізель», «Корсар» А. Адама), Лючія («Під небом Італії» В. Юровського) та інші.

Нагороди
  • Відзнака Президента України «Національна легенда України» (20 серпня 2021) — за визначні особисті заслуги у становленні незалежної України і зміцненні її державності, вагомий внесок у розвиток національного мистецтва, спорту, багаторічну плідну професійну діяльність[2]

Примітки
  1. Потапова Елена Михайловна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Указ Президента України від 20 серпня 2021 року № 374/2021 «Про нагородження відзнакою Президента України "Національна легенда України"»

Посилання

Джерела та література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.