Лісова пісня

У чорновому варіанті драма була написана влітку 1911 року в Кутаїсі впродовж 10–12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня того ж року. Леся Українка в листі до сестри Ольги від 27 листопада 1911 року так згадувала про напружену роботу над «Лісовою піснею»:

Писала я її дуже недовго, 10–12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам'яті»… Далі я заходилася її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання, – от тільки вчора скінчила сю мороку, і тепер чогось мені шия і плечі болять, наче я мішки носила.

У листуванні письменниці є згадки про те, що стало поштовхом до написання твору. У листі до матері від 2 січня 1912 року Леся Українка писала:

Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділась Мавка. І над Нечімним вона мені мріла, як ми там ночували – пам'ятаєш – у дядька Лева Скулинського. Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» – я й сама не збагну чому. Зачарував мене сей образ на весь вік.

Численні переробки, закреслення та дописки в чорновому автографі свідчать про складну та наполегливу працю над твором. Автограф не становить єдиного цілого, має кілька текстових нашарувань і відбиває різні етапи роботи — від первісного до остаточного.

Цікавим є первісний начерк дії 1, що іноді скидається на розгорнутий план, де фіксувався зміст окремих сцен і де поетичний текст іде впереміж з прозою, так, як він народжувався у творчій уяві письменниці.

Першодрук – у журналі "Літературно-науковий вісник", 1912, том 57, книга 3, с. 401-448, з друкарськими огріхами (пропусками окремих слів та рядків). Леся Українка у процесі підготовки нового видання виправила недоліки, додала волинські народні мелодії. Окремим виданням "Лісова пісня" вийшла в січні 1914 року.

Драма-феєрія у 3 діях:

Пролог

Старий ліс на Волині, дика і таємнича місцина. Початок весни. З лісу вибігає «Той, що греблі рве». Він перемовляється з потерчатами та Русалкою, яка нагадує йому про своє кохання, дорікає зрадою. Водяник сварить Русалку, що вона водиться з облудливим чужинцем. Він тільки зводить Русалок.

Дія перша

У тій самій місцевості дядько Лев та його небіж Лукаш збираються будувати хату. Лев — старий чоловік, добрий. Лукаш ще молодий парубок. Старий розповідає хлопцеві, що треба уважно ставитися до лісових жителів. Лісовик говорить Русалці про те, що Лев не скривдить їх.

Лукаш робить з очерету сопілку, на голос якої приходить Мавка, яка перед тим розмовляла з Лісовиком. Лісовик попереджав дівчину, щоб оминала людей, бо від них тільки лихо.

Коли Лукаш збирається ножем надрізати березу, Мавка зупиняє його і просить не кривдити своєї сестриці. Лукаш дивується, що зустрів у лісі таку незвичайно пишну та вродливу панну, запитує, хто вона така. Вона називається Мавкою лісовою.

Дівчина подобається Лукашеві своєю мінливою вродою, ласкавою мовою, чутливістю до музики й краси. Він розповідає, що люди паруються між собою, коли кохають.

Говорить хлопець Мавці й про те, що вони збираються будувати в лісі хату.

Мавка й Лукаш закохуються одне в одного.

Дія друга

Ярослава Мосійчук у ролі Мавки.

Пізнє літо, на галявині вже побудовано хату, посаджено город. Мати сварить Лукаша, що він даремно витрачає час, граючи на сопілці. Вона кричить і на Мавку, називаючи її ні до чого не придатною нечупарою. Дорікає їй за одяг, висилає жати. Але Мавка не може жати колосочки, бо вони промовляють до неї.

Лукаш пояснює Мавці, що матері потрібна невістка, яка б працювала на полі й у хаті. Мавка силується зрозуміти всі ці закони своїм закоханим серцем, але такі дрібні турботи чужі їй, вона живе всесвітньою красою.

До обійстя приходить вдова Килина. Вона бере у Мавки серп і починає жати. З Лукашем вона жартує, а потім іде до хати. Мати ласкаво приймає її. Лукаш проводжає Килину до села.

Мавка потерпає, та Русалка заспокоює її, але застерігає від кохання, яке може занапастити вільну душу. Попереджає Мавку й Лісовик. Він просить її згадати про свою волю, красу природи, звільнитись від пут людського кохання.

Мавка збирається знову стати лісовою царівною. Вона вдягається у багряницю, срібний серпанок. До неї починає залицятися Перелесник. Вони починають танцювати. Але з'являється Марище, яке хоче забрати Мавку. Вона кричить, що ще жива.

Лукаш поводиться з Мавкою грубо і кричить матері, що хоче засилати старостів до Килини. З горя Мавка йде до Марища.

Дія третя

У хмарну осінню ніч біля Лукашевої хати бовваніє постать Мавки. З лісу виходить Лісовик. Він пояснює, що наказав перетворити Лукаша на вовкулаку. Але Мавка сподівається перетворити його на людину силою свого кохання. Лукаш лякається Мавки, тікає від неї.

Куць розповідає, що у сім'ї Лукаша порядкують злидні, свекруха з невісткою сваряться.

Мавка перетворюється на суху вербу, з якої хлопчик Килини вирізує сопілку. Сопілка промовляє голосом Мавки: «Як солодко грає, як глибоко крає, розтинає мені груди, серденько виймає…»

Килина хоче зрубати вербу, але Перелесник рятує її.

Килина просить чоловіка повернутися на село. Приходить загублена Доля, що вказує на сопілку. Лукаш дав Мавці душу, але позбавив її тіла. Але вона не журиться тілом, її кохання тепер вічне.

Кульмінацією дії стає останній монолог Мавки, де вона звертається до Лукаша

Лукаш починає грати. Мавка спалахує давньою красою, і чоловік кидається до неї. Але вона зникає. Починається сніг. Лукаш замерзає з усмішкою на устах.

• Лісова пісня: Дpама-фееpія в 3-х діях. – Київ: Дpук. В.П. Бондаpенка та П.Ф. Гніздовського, 1914. – 80 с.
• Лісова пісня. – Київ, 1929. – 86с.

• Das Widllied. Übersetzung ins Deutsche von. E. Bermann. Київ, ДВУ, 1931.
  • Ukrainka Lesya. Waldlied: Märchenspiel in drei Aufzügen / Redaktion: Sergij Romanov, Tetiana Danyluk-Terestschuk; Übersetzung ins Deutsche: E. Bermann; Zeichnungen: I. Rubluk. Text auf Ukrainisch und auf Deutsch. Luzk: Lesya Ukrainka Osteuropäische Nationale Universität, 2017. 284 S.
• Forest Song // Spirit of Flame. A Collection of the Works of Lesya Ukrainka. Translated by Percival Cundy. New York, 1950. p. 171-260.

• 1924 — «Лісова пісня» (реж. Євген Коханенко, Київський театр ім. Івана Франка)
• 1938 — «Лісова пісня» (реж. І. Богаченко, Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької)
• 1952 — «Лісова пісня» (реж. В. Івченко, Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької)
• 1983 — «Лісова пісня». (реж. А. Бабенко, Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької)
• 1984 — «Лісова пісня» (реж. Київського театру юного глядача)
• 1993 — «Лісова пісня» (реж. Дмитро Чирипюк, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка)
• 2011 — «Лісова пісня» (реж. Андрій Приходько, Львівський академічний театр імені Леся Курбаса)
• 2019 — Verba (за мотивами драми-феєрії Лесі Українки) (реж. Сергій Маслобойщиков, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка)[2]
• 2019 — «Лісова пісня» (реж. Сергій Павлюк, Одеський театр юного глядача)
• 2021 — «Лісова пісня» (реж. Ігор Борис, Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка)
• 2021 — «Лісова пісня. Реінкарнація» (реж. Дмитро Карачун, Молодіжний театр «Silentium», м. Калуш)
• 2021 — «Лісова пісня» (реж. Ольга Турутя-Прасолова, Харківський державний академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна, мала сцена)

• «Лісова пісня» (1961), фільм Віктора Івченка;
• «Лісова пісня» (1976), мультфільм Алли Грачової;
• «Лісова пісня. Мавка» (1981), фільм Юрія Іллєнка;
• «Мавка. Лісова пісня» (англ. Mavka. The Forest Song) — український ЗD-мультфільм Олександри Рубан.

• «Лісова пісня» — балет українського композитора Михайла Скорульського створений у 1936 році. Уперше поставлений у 1946 р. у Києві.
• «Лісова пісня» — опера українського композитора Віталія Кирейка (1957). Прем'єри у Львові і оперній студії Київської консерваторії.
• «Лісова пісня» — балет композитора Германа Жуковського (лібрето М. Габовича, постановники О. Тарасова, О. Лапаурі) в Великому театрі СРСР.  — 1961 р.
• «Лісова пісня» — опера українського композитора Мирослава Волинського. Прем'єра в Кам'янці-Подільському на фестивалі «Опера в мініатюрі»[3].
• «Лісова пісня» — рок-опера українського композитора Леоніда Волоха
• «Відьма на ім'я Мавка» — мюзикл Володимира Назарова.
• «The Forest Song» — американська відеогра.

До 2014 року в Україні курсував нічний швидкий потяг №88 Ковель – Сімферополь, який мав фірмову назву «Лісова пíсня». Зараз поїзд із меншим складом вагонів курсує лише до станції Новоолексіївка.

• Віктор Петров. Лісова пісня // Леся Українка. Твори. — Харків-Київ: Книгоспілка, 1929. — Т. 8. — С. 157-177. Передруковано у Розвідки. Т.1 — с. 382-399.

• «Лісова пісня» на сайті «Леся Українка: енциклопедія життя і творчості»
• Тамара Борисюк «Лісова Пісня» Лесі Українки і «Затоплений Дзвін» Гергарта Гауптмана
• Ремарки в «Лісовій пісні»
• «Лісова пісня» на сайті україномовної фантастики «Аргонавти всесвіту»
• «Лісова пісня» на сайті «Чтиво»
• Фрагменти з опери Мирослава Волинського «Лісова пісня» 1, 2, 3, 4
• Л. Українка «Лісова пісня» — гімн чистим почуттям і нашій природі. Газ. «Волинь-нова», 6 серпня 2011 р., с. 6.