Поїсти, поспати, померти

«Поїсти, поспати, померти» (швед. Äta sova dö, англ. Eat Sleep Die) — шведський драматичний фільм, знятий Ґабріелою Піхлер. Альтернативна назва: «Їж, спи, помри»[1]. Стрічка є режисерським дебютом Ґабріели Піхлер. За жанром картина — артхаусна побутово-соціальна драма. Автор фокусується на безробітті, нестачі грошей, ксенофобії, імміграції. Нерміна Лукач отримала безліч нагород за головну роль у цьому фільмі[2].

«Поїсти, поспати, померти»
Äta sova dö
Команда фільму на церемонії вручення кінопремії "Золотий жук" (21 січня 2013)
Жанр драма
Режисер Ґабріела Піхлер
Продюсер Чайна Оландер
Мартін Перссон
Сценарист Ґабріела Піхлер
У головних
ролях		 Нерміна Лукач
Мілан Драґішіч
Джонатан Лампінен
Петер Фельт
Ружіца Піхлер
Оператор Юхан Лундборг
Композитор Andreas Svensson
Монтаж Юхан Лундборг
Ґабріела Піхлер
Художник Сандра Вольтерсдорф
Кінокомпанія Anagram Produktion AB
Дистриб'ютор Triart Film AB
Тривалість 104 хвилини
Мова шведська
боснійська
Країна  Швеція
Рік 2012
Дата виходу 5 жовтня 2012
Кошторис SEK 11 700 000[1]
IMDb ID 2085002

Сюжет

Герої фільму — мусульманські імігранти: двадцятирічна Раша та її батько, які живуть в одному зі спальних районів регіону Сконе[2]. Вони були змушені залишити свою батьківщину на Балканах, де ситуація вкрай нестабільна, і в будь-який момент можна стати жертвою насильства на релігійному чи етнічному ґрунті. Родина намагається якось звести кінці з кінцями, задовольняючись будь-якою роботою і постійно животіючи в бідності[3]. Раша декілька років працювала фасувальницею на заводі, але раптово опиняється серед тих, хто потрапив під скорочення. Центр з працевлаштування «годує» їх обіцянками і вигадує безглузді заняття, які «допоможуть» у пошуку нової роботи. Незважаючи на проблеми зі здоров'ям, батько Раші змушений їхати на тимчасові заробітки до Норвегії[4].

У ролях
  • Нерміна Лукач — Раша
  • Мілан Драґішіч — Батько Раші
  • Джонатан Лампінен — Ніккі
  • Петер Фельт — Петер
  • Ружіца Піхлер — Розі

Знімальна група

Нагороди й номінації

Стрічка отримала приз глядацьких симпатій на Тижні критики Венеційського МКФ-2012[5].

На 48-й церемонії вручення премії «Золотий жук» (Guldbaggegalan 2013) від Шведського інституту кінематографії фільм номінувався у п'яти категоріях. Продюсер стрічки Чайна Оландер здобула нагороду в номінації «Кращий фільм». Ґабріела Піхлер була нагороджена двома преміями за кращу режисуру і кращий сценарій, а Нерміна Лукач, виконавиця головної ролі, отримала нагороду як краща актриса.

Кінофільм «Поїсти, поспати, померти» був номінований у 2013 році на здобуття кінопремії Північної Ради. У цьому ж році стрічка стала претендентом від Швеції на здобуття премії «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою. Однак фільм не потрапив до списку номінантів 86-ї церемонії вручення премії «Оскар»[6].

Фільм увійшов до програми 43-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» (секція «Скандинавська панорама»). Він демонструвався в останній день фестивалю 27 жовтня 2013 року в кінотеатрі «Жовтень»[7].

Рейтинг фільму на сайті IMDB: 6.50/10 (1 982 голосів).

Примітки
  1. [Їж Спи Помри (2012) ((укр.)). Процитовано 30 червня 2019 року.]
  2. [Вікторія Хоменко (17 жовтня 2013). Гід по "Молодості": 15 сюжетів, якими режисери уявляють цей світ ((укр.)). theinsider.ua. Процитовано 30 червня 2019 року.]
  3. Фільм "Поїсти, поспати, померти". https://megogo.net/ (укр.). Процитовано 30 червня 2019.
  4. Ешь Спи Умри. https://www.kinopoisk.ru/ (рос.). Процитовано 30 червня 2019.
  5. Фільм «Поїсти, поспати, померти» ((укр.)). kino-teatr.ua. Процитовано 30 червня 2019 року.
  6. Utmärkelser-Äta sova dö (2012) ((швед.)). svenskfilmdatabas.se. Процитовано 30 червня 2019 року.
  7. МКФ Молодість. Програма на 27 жовтня. https://www.unian.ua (укр.). 27 жовтня 2013. Процитовано 30 червня 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.