Правдива історія (фільм)

Крістіан Лонго (Джеймс Франко), мешканець штату Орегон, чия дружина і троє дітей були виявлені убитими, заарештовується поліцією в Мексиці, де він назвав себе ім'ям репортера газети «New York Times» Майклом Фінкелем.

Справжній Майкл Фінкель (Джона Гілл) є амбітним і успішним репортером в Нью-Йорку. Після конфлікту з головним редактором через його останньої статті, в якій він придумав трагічну історію про хлопчика, якого насправді не було, взявши за основу розповіді трьох людей з важкою життєвою ситуацією, замість того, щоб написати все як є, і після спроб, які він зробив, щоб пояснити, навіщо він це зробив, його просять написати спростування в журналі «New York Times», а потім звільняють. Він повертається додому до своєї дружини Джилл Баркер (Фелісіті Джонс) і щосили намагається знайти роботу журналіста через його публічне звільнення з «Таймс».

З Фінкелем зв'язується репортер газети «The Oregonian», який хоче дізнатися думку про крадіжку Крістіаном Лонго його особистості. Фінкель, який не знав про цей випадок, був заінтригований і влаштовує зустріч з Лонго у в'язниці. Під час свого першої розмови ув'язнений стверджує, що він стежив за Фінкелем всю його кар'єру і завжди захоплювався його стилем письма. Лонго погоджується розповісти Фінкелю про його злочини, за які його звинувачують, якщо Фінкель буде давати уроки письма і пообіцяє, що не розкаже про їх бесіди до завершення судового процесу по вбивству.

Фінкель все більше зацікавлюється Лонго, який не визнає своєї провини. Впевнений, що історія буде спокутою, Фінкель відвідує Лонго у в'язниці та пише йому кілька місяців. Лонго відправляє численні листи Фінкелю, а також записник під назвою «Неправильні повороти», в якому міститься те, що Лонго описує як список помилок, які він зробив у своєму житті. Фінкель починає розпізнавати схожість між Лонго і ним самим, їх почерком і малюнком, а також листами Лонго та особистими журналами Фінкеля. У міру наближення судового розгляду Фінкель все більше сумнівається, що Лонго винен у вбивствах, і Лонго інформує Фінкеля, що він має намір змінити свої свідчення, щоб не бути винним.

У суді Лонго не визнає себе винним у двох вбивствах, але зізнається у вбивстві своєї дружини й однієї зі своїх дочок. Фінкель стикається з Лонго, який стверджує, що не може ділитися всім, що знає, бо він повинен захищати певних людей, яких він відмовляється назвати. Детектив Грег Ганлі (Роберт Джон Берк), який відстежив Лонго і заарештував його, підходить до Фінкеля і стверджує, що Лонго — надзвичайно небезпечний і вміє маніпулювати людьми. Він намагається переконати Фінкеля передати, як доказ, все своє листування з Лонго. Фінкель відмовляється, а Генлі не дає йому пояснень.

На судовому процесі Лонго докладно описує свою версію подій. Він стверджує, що після суперечки з дружиною про їхнє фінансове становище, він повернувся додому і побачив двох своїх безвісти зниклих дітей, одну з його дочок була непритомною, а його дружина, схлипуючи, говорила, що вона опускала дітей «в воду». Лонго сказав, що він задушив свою дружину до смерті в сліпій люті. Він говорив, що думав, що його інша дочка була мертва, але потім зрозумів, що вона все ще дихає і задушив її, тому що вона вмирала. Дружина Фінкеля, Джилл, спостерігала за свідченнями Лонго.

Під час засідання, Джилл відвідує Лонго у в'язниці і говорить йому, що він нарцисичний вбивця, який ніколи не втече від себе.

Лонго визнаний винним у всіх чотирьох звинуваченнях і засуджений до смертної кари. Після того як його засудили, він підморгує Фінкелю, який був цим шокований тоді розуміє, що Лонго брехав йому протягом усіх розмов і використовував його для того, щоб зробити свої свідчення більш правдоподібними. Через деякий час Фінкель зустрічає Лонго в камері смертників. Лонго намагається переконати Фінкеля, що прийшовши додому він виявив, що його дружина задушила доньку, а потім все згасло, так що він не пам'ятає про вбивства. Фінкель сердито каже, що більше не повірить в його брехню і попередив суддю про маніпулятивний характер Лонго, коли той оскаржував вирок. Лонго парирує, вказуючи на успіх, який Фінкель отримав з книгою про їхні зустрічі, що вражає репортера.

Фінкель читає розділ своєї книги під назвою «Правдива історія» на рекламному заході в книжковому магазині. Відповідаючи на питання аудиторії, він уявляє, що Лонго знаходиться в задній частині кімнати і каже йому, що якщо він втратив свободу, то Фінкель, мабуть, теж щось втратив. Фінкель не може відповісти.

У фінальних титрах розповідається, що Лонго рік потому зізнався у вбивстві всієї своєї родини. Хоча Фінкель ніколи більше не писав для «Нью-Йорк Таймс», статті про Лонго внесли в ряд публікацій із серії смертників, включаючи «Нью-Йорк Таймс». Фінкель і Лонго все ще зустрічаються в першу неділю кожного місяця.

Спочатку показ фільму був запланований в обмеженому прокаті 10 квітня 2015 року[8]. Дата показу була перенесена на один тиждень, для успішного широкого прокату[9].

1. Правдива історія на сайті IMDb (англ.) (станом на 11.07.2019)
2. True Story на сайті Rotten Tomatoes (англ.) (станом на 11.07.2019)
3. True Story на сайті Metacritic (англ.) (станом на 11.07.2019)