Правильність
У математичній логіці, логічна система має властивість правильності тоді і тільки тоді, коли її правила виводу доводять тільки формули, що є чинними щодо її семантики. Здебільшого, це зводиться до того, що її правила мають властивість збереження істини, проте це не так у загальному випадку.
Про аргументи
Аргумент є правильним тоді і тільки тоді, коли:
- він є чинним,
- усі вихідні припущення є істинними
Розглянемо наступний аргумент:
- Усі люди смертні
- Сократ людина
- Отже, Сократ смертний
Цей аргумент є правильним, оскільки усі вихідні твердження є істинними, та сам аргумент є чинним.
Натомість аргумент:
- Усі люди вміють літати
- Сократ людина
- Отже, Сократ вміє літати
є неправильним, адже хоча він і є чинним, одне твердження «усі люди вміють літати» є очевидно неістинним.
Логічні числення
Правильність (коректність) знаходиться поміж фундаментальних властивостей, що вивчаються у математичній логіці. Властивість правильності забезпечує початкову підставу для того, щоб розглядати логічну систему як бажану. Властивість повноти означає, що будь-яка тавтологія є теоремою. Разом вони імплікують, тавтології і тільки тавтології є теоремами
Логічне числення має властивість правильності, якщо теореми логічного числення є тавтологіями.
Див. також
Література
- Логічні числення // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Правильність та істинність // ФЕС, с.507