Праксиноскоп

Праксиноскоп (від грец. πρᾶξις — «дія» та σκοπέω — «дивлюся») — оптичний прилад, запатентований Емілем Рено (фр. Emile Reynaud) 30 серпня 1877 року. Створений на основі зоотропа та фенакістископа, праксиноскоп став основою технології кінематографа.

Праксиноскоп, зроблений Ернстом Планком (м. Нюрнберг, Німеччина), де за рушій — мініатюрний двигун на гарячому повітрі. Зараз знаходиться в колекції Бірмінгемського Наукового Музею (Thinktank)

Праксиноскоп — театр Рейно, 1880 р.

«Оптичний театр», 1882 р.

Прилад складається з відкритого циліндра з висотою стінок близько 10 сантиметрів. На внутрішній стороні циліндра розміщена смуга з 8 або 12 мініатюрами. У центрі циліндра розміщена дзеркальна призма, число сторін якої відповідає числу мініатюр. Внутрішній радіус призми становить половину радіуса циліндра. Таким чином, кожна мініатюра відбивається у відповідній грані призми, при обертанні циліндра виникає анімаційний ефект плавного руху.

Спеціальний дерев'яний кожух з оглядовим вікном та декоративною панеллю із зображеними на ній театральними лаштунками посилює ефект та носить назву «оптичний театр».