Прасангака
Прасангака — напрям у буддійській філософській школі Мадг'яміка.
| Категорія |
| Буддизм |
|---|
 |
| Культура |
| Історія |
| Філософія |
| Країни |
| Школи |
| Термінологія |
| Тексти |
| Хронологія |
| Портал | Проєкт |
Назва школи береться від методу логічних наслідків Прасанга, який єдиний визнається придатним для демонстрації опонентам натури Абсолютної та Відносної істин.
Прасангака — школа, яка домінує в тибетському буддизмі, більша частина джерел залишилась тільки в тибетському перекладі.
Засновник школи — Буддапаліта, учень Самгхаракшіти. Саме він став активно використовувати прийом прасанга, переважно для доведення до абсурду доводів опонентів, тому прасанга розуміється також як доведення до абсурду.
Дебати зі Сватантрікою
Школу Сватантріка заснував Бгававівека, критикуючи ранні роботи Буддапаліти, і тільки пізніше Чандракірті зміг в повному обсязі відповісти на критику Бгававівеки й закласти нову основу прасангаки.
Різниця між школами полягала в ролі прасанги в формальних дебатах. Прасангіка вважає, що прасанга — єдиний придатний метод демонстрації двох істин непросвітленим. Сватантріка вважає, що буддійська логіка повинна не тільки приводити опонента до протиріччя, але також використовуватися для виведення позитивних висновків.
Позиція прасангіки в суперечці з сватантрікою спиралася на положення, що буддисти, які роблять позитивні припущення про конвенціональний світ, тим самим погоджуються з існуванням ілюзії. Сватантріки заперечували, що конвенційні об'єкти можуть мати само-існування, тобто, існувати самі по собі, не існуючи при цьому абсолютно і не будучи реальними.
Посилання
- Геше Джампа Тінлей. Розум та порожнеча.
- Lopez, Donald. A Study of Svatantrika. Snow Lion Publications. Ithaca, New York. (1987)
- della Santina, Peter. Madhyamaka Schools in India. Motilal Banarsidass. Delhi. (1986)