Прасемітська мова

Прасемітська мова — гіпотетичний предок усіх семітських мов. Разом з єгипетською мовою, праберберською мовою і прачадською, є нащадком праафразійської мови.

Хронологія

Розпад прасемітської мови приблизно, відбувся на стику IV-III тисячоліть.

Фонологія

Реконструкція фонетики прасемітської мови базується, в першу чергу на арабській мові, в якій збереглися 28 з 29 приголосних. Ось такі реконструйовані прасемітські фонеми:

Приголосні
  Губні Міжзубні Зубні/
Альвеолярные
Палаталізовані Задньоязикові Фарингальні Гортанні
Центральні Бокові
Носові *m [m] *n [n]     
Вибухові глухі *p [p] *t [t]  *k [k] *’ [ʔ]
дзвінкі *b [b] *d [d]  *g [ɡ]  
емфатичні *ṭ [tʼ]  *q [kʼ] 
Фрикативні
та
аффрикати
глухі   [θ]*š [s]
*s [ts]
*ś [ɬ] *ḫ [x]*ḥ [ħ]*h [h]
дзвінкі   [ð]*z  [ɣ] [ʕ] 
емфатичні *θ̣ [θʼ]*ṣ [tsʼ]*ṣ́ [ɬʼ]    
Тремтячі   *r [r]     
Аппроксиманти    *l [l]*y [j]*w [w]  
Голосні
Заднього ряду Переднього ряду
Прості голосні Верхнього підйому *u * *i *
Нижнього підйому *a *
Дифтонги *aw*aj

Найбільш ймовірна фонетична реконструкція приголосних показана в таблиці в дужках у МФА. Окремих коментарів заслуговують лише 2 випадки:

  • Звуки, позначені як емфатичні, присутні практично в усіх семітських мовах, і в багатьох інших афразійських мовах реконструюються, як гортанні. Тому *ṭ звучало як [tʼ].
  • Для прасемітської реконструйовуються 9 фрикативних звуків, які пізніше розвинулись в сибілянти. Спірним є час переходу (вони перетворились в прасемітській, чи в її нащадках) і якість цих звуків.

Фонетичні зміни в мовах-нащадках

Прасемітська Аккадська Арабська Фінікійська Іврит Арамейська Ґеез
b b بb b ב/b ב/b b
p p فf p פ/p פ/p f
z ذ z זz ד/d z
š ث š שׁš ת/t š/s
ظ צ ט z
d d دd d ד/d ד/d d
t t تt t ת/t ת/t t
ط ט ט
š š سs š שׁš שׁš š/s
z z زz z זz זz z
s s سs s סs סs
s
ص צ צ
l l لl l לl לl l
ś š شš š שׂs שׂs ś
ṣ́ ض צ עʻ ṣ́
g g جǧ g ג/g ג/g g
k k كk k כ/k כ/k k
q قq q קq קq
ġ - غġ ʻ עʻ עʻ ʻ
خ ח ח
ʻ - عʻ ʻ עʻ עʻ ʻ
- ح ח ח
ʼ - ءʼ ʼ אʼ אʼ ʼ
h - هh h הh הh h
m m مm m מm מm m
n n نn n נn נ
ר
n
r
n
r r رr r רr רr r
w w وw
w
y
ו
י
w
y
ו
י
w
y
w
y y يy y יy יy y
Прасемітська Аккадська Арабська Фінікійська Іврит Арамейська Ґеез

Кількісні числівники

Українська Прасемітська
Один *ḥad-, *ʻišt-
Два *ṯin-, *kilʼ-
Три *śalāṯ-*ṯalāṯ-
Чотири *arbaʻ-
П'ять *ḫamš-
Шість *šidṯ-
Сім *šabʻ-
Вісім *ṯamān-
Дев'ять *tišʻ-
Десять *ʻaśr-

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.