Праслов'яни
Праслов'я́ни боги — окрема гілка індоєвропейської спільноти народів у II тис. до н. е., зокрема до них відносять племена тшинецько-комарівської археологічної культури (XV—XI ст. до н. е.). Вони мешкали на території сучасних Східної Польщі, Прикарпаття, Придністров'я, Південної Білорусі та Північної України.
Поява праслов'ян
Зародження праслов'янських спільностей, процеси етногенезу праслов'ян відбулися в II тисячолітті до н. е. на території Центральної Європи і лісостепової зони Східної Європи[1].
Відомості археології
Окремі праслов'янські племінні групи цього періоду можуть бути співвіднесені з тшинецько-комарівською культурно-історичною спільністю, що територіально була локалізована в межиріччі Одри та Дніпра[1].
У 1 тисячолітті до н. е. диференційовані групи праслов'ян можуть бути співвіднесені з пам'ятками лужицької культури та поморсько-підкльошової культури в Центральній та прилеглих до неї районах Східної Європи та землеробськими культурами лісостепової частини України — білогрудівською культурою та чорноліською культурою[1].
Ранньослов'янський побут
Незважаючи на значний ареал розселення, ця людність мала багато спорідненого в суспільному устрої, заняттях, побуті та звичаях. Люди сіяли пшеницю принаймні двох сортів, ячмінь та інші агрокультури. Існував землеробський культ. Важливу роль продовжувало відігравати тваринництво, насамперед розведення рогатої худоби, коней і свиней. Водночас тшинецько-комарівські племена відрізнялись від своїх ближніх і дальніх сусідів.
Див. також
Примітки
- Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т.3 (Е-Й).
Джерела
- Давні слов'яни. Археологія та історія: навч. посіб. [для викл. і студ. іст. ф-тів вищ. навч. закл., вчителів загальноосвіт. шк.] / Н. С. Абашина, Д. Н. Козак, Є. В. Синиця, Р. В. Терпиловський ; НАН України, Ін-т археології, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Каф. археології та музеєзнавства. — К. : Стародавній світ, 2012. — 366 с. : іл. — Бібліогр.: с. 360—363. — ISBN 978-966-2608-05-2
- Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
- Іордан, «Про походження та діяння гетів» (рос.)
- Коментарі до книги «Про походження й діяння гетів» Іордана: докладно розглядаються уявлення візантійців VI століття про венедів, антів і склавинів. (рос.)
- «Свод древнейших письменных известий о славянах», г. Москва, 1994 г. Том I: (I—VI вв.). (рос.)
- Праслов'яни і слов'яни та походження України. (укр.)
- Этногенез ранних славян: статья Седова В. В., академика, заведующего отделом Института археологии РАН. Вестник РАН, том 73, № 7, с. 594—605 (2003 г.) (рос.)
- Вернадский Г. В. «Древняя Русь», г. Тверь—Москва, 1996 г. (рос.)
- «Очерки истории культуры славян», г. Москва: Индрик, 1996 г. (рос.)
- Пигулевская Н. «Византия и славяне» (Лекция, прочитанная 23 декабря 1944 г. в г. Казани в Государственном университете им. В. И. Ульянова-Ленина) (рос.)
- Кобычев В. П., В поисках прародины славян [послесл. д.и.н. В. Д. Королюка]. — М.: Наука, 1973. — 167 с. (Научно-популярная серия). (рос.)
- Алексеев С. В., Праславяне. Опыт историко-культурной реконструкции. — М.: Академический проект, 2015. — 430 с. — ISBN 978-5-8291-1793-1 (рос.)
- Праславяне. Сколоты — славяне 7 — 3 веков до нашей эры // Рыбаков Б. А., Язычество древних славян. М., 1981. — С.267-284. (рос.)
Посилання
- Відеоекскурсія "Пошуки прабатьківщини слов'ян" від Національного музею історії України
- Баран В. Д., Етногенез українського народу, сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»
- Баран В. Д., Слов'яни давні, сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»
- Слов'яни полабські, сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»
- Залізняк Л. Л., Давні слов'яни та їхні сусіди, Розділ V — Археологія України
- Давні слов'яни, сайт «Українська Карта»
- Давні слов'яни — Історія України
- Давні слов'яни — Історія Польщі
- Праслов'яни, слов'яни та праукраїнці, сайт «Моя библиотека»
- Демоністичні вірування праслов'ян, сайт « Навчальні матеріали онлайн»
- История Руси. Праславяне. Глава 3. I, сайт «академика Бегунова Ю. К.» (рос.)
- III. Праславяне
- Сколоты-праславяне, сайт «Археология» (рос.)
- Праславяне — Балтославяне — Индоевропейцы, сайт «Культурное обозрение»(рос.)
- Кляшторный Сергей, Праславяне в Поволжье (рос.)
- Праславяне накануне распада их единства, сайт «Студопедия» (рос.)
- Праславяне (Черняховская культура) (рос.)