Предок

Предки (діди, прадіди, прабатьки) — померлі родичі, наділені високим сакральним статусом, співвідносні з міфологічними родоначальниками та опікунами будинку (див. Домовик), захисники та опікуни роду й господарства[1].

Далекий предок, родоначальник, називається пращуром [2].

Дві людини є родичами, якщо один з них — предок іншого, або вони мають спільного предка.

За Далем, предок — прабатько, праотець, прадіди та праматері; родоначальник, попередник родини, роду, племені, по висхідному коліну[3]. Ушаков описує це поняття як «родоначальник, особа, яка жила на кілька поколінь раніше й належала до того ж роду».

У слов'янському культі мертвих «чистими» небіжчиками є предки, які померли своєю смертю, поховані відповідно до похоронних норм та отримали упокій на «тому світі». Їх протиставляють небезпечним «нечистим» небіжчикам, померлим «не своєю» смертю й наділеним демонологічними рисами. За давньоруськими джерелами відомо про поклоніння предкам у слов'ян у дохристиянський період[1].