Представлення чисел зі знаком

Цей метод ще називають «знак та величина» (англ. sign and magnitude), а про числа записані в такому вигляді кажуть «знакова величина». В першому наближені, задача представлення знака числа зводиться до виділення додаткового знакового біту, який відповідає знаку числа: значення цього біту (зазвичай це старший біт) дорівнює 0 для додатного числа і 1 для від'ємного. Решта бітів числа позначають величину числа (або абсолютне значення). Тому в байті лише 7 біт (знаковий біт відокремлено) буде використано для позначення величини, яка змінюється від 0000000 (0) до 1111111 (127). Таким чином, можна представляти числа від −127₁₀ до +127₁₀ якщо додавати знаковий (восьмий) біт. Як наслідок, існує два способи представлення нуля, а саме 00000000 (0) та 10000000 (−0). Для прикладу, −43₁₀ у 8-бітномі кодуванні буде 10101011.

Цей підхід цілком відповідає загальному способу вказувати знак (розміщувати знак «+» або «−» перед величиною цього числа). Деякі ранні бінарні комп'ютери (наприклад, IBM 7090) використовували таке представлення, скоріш за все, у відповідності до загальноприйнятого способу. Прямий код є найбільш поширеним способом представлення чисел з рухомою комою.

У наступній таблиці показані додатні та від'ємні цілі числа, які можуть бути представлені за допомогою 4 біт.

Зворотня таблиця, в якій послідовності з 4-х бітів ставиться у відповідність числа, в залежності від способу представлення:

• Ivan Flores, The Logic of Computer Arithmetic, Prentice-Hall (1963)
• Israel Koren, Computer Arithmetic Algorithms, A.K. Peters (2002), ISBN 1-56881-160-8