Премія «Магрітт» найкращій акторці в ролі другого плану
Премія «Магрітт» найкращій акторці в ролі другого плану (фр. Magritte de la meilleure actrice dans un second rôle) — одна з кінематографічних нагород, що надається з 2011 року бельгійською Академією Андре Дельво в рамках національної кінопремії «Магрітт». Присуджується акторці, яка виконанням ролі другого плану зробила значний внесок у бельгійську кіноіндустрію[1]. Лауреаткою першої премії «Магрітт» за найкращу роль другого плану у фільмі «Нелегал» стала у 2011 році Крістель Корніл[2].
Премія «Магрітт» найкращій акторці в ролі другого плану  | |
|---|---|
| Присуджується за | фр. Magritte de la meilleure actrice dans un second rôle |
| Засновник(и) | Академія Андре Дельво |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Бельгія |
| Рік заснування | 2011 |
| Поточний лауреат | Люсі Дебі за Наші битви (2018) |
| lesmagritteducinema.com | |
Переможці та номінанти
Нижче наведено список акторок, що отримали цю премію, а також номінантки. Лауреаток виділено окремим кольором та жирним шрифтом
2010-і
| Рік | Актор | Назва українською | Оригінальна назва |
|---|---|---|---|
| 2010 (1-ша) | Крістель Корніл | Нелегал | Illégal |
| Сандрін Бланк | Сестра-посмішка | Soeur Sourire | |
| Клер Бодсон | Приватні уроки | Élève libre | |
| Йоланда Моро | Генсбур. Герой і хуліган | Gainsbourg, vie héroïque | |
| 2011 (2-га) | Гвен Берру | Гіганти | Les Géants |
| Вірджинія Ефіра | Убий мене, будь ласка | Kill Me Please | |
| Таня Гарбарськи | Далеко по сусідству | Quartier lointain | |
| Марі Кремер | Самозахист | Légitime Défense | |
| 2012 (3-тя) | Йоланда Моро | Камілла роздвоюється | Camille redouble |
| Стефан Біссо | Після кохання | À perdre la raison | |
| Наташа Реньє | 38 свідків | 38 témoins | |
| Катрін Сале | Дім на колесах | Mobile Home | |
| 2013 (4-та) | Катрін Сале | Життя Адель | La Vie d'Adèle – Chapitres 1 & 2 |
| Домінік Баєнс | В ім'я сина | Au nom du fils | |
| Крістель Корніл | Ланди | Landes | |
| Ніколь Ширер | BXL/USA | ||
| 2014 (5-та) | Любна Азабаль | Марш | La Marche |
| Анн Косенс | Не в його стилі | Pas son genre | |
| Крістель Корніл | Два дні, одна ніч | Deux jours, une nuit | |
| Катрін Сале | |||
| 2015 (6-та) | Анн Косенс | Усі кішки сірі | Tous les chats sont gris |
| Йоланда Моро | Надновий заповіт | Le Tout Nouveau Testament | |
| Елена Ногуерра | Алілуя | Alleluia | |
| Бабетіда Саджо | Пустка | Waste Land | |
| 2016 (7-ма) | Катрін Сале | Воротар | Keeper |
| Жульєн Гоффез | Парасоль | Parasol | |
| Вірджинія Ефіра | Вона | Elle | |
| Анн Косенс | Тюремні пташки | La Taularde | |
| 2017 (8-ма) | Аврора Маріон | Весілля | Noces |
| Ізабель де Гертог | Дочка Бреста | La Fille de Brest | |
| Люсі Дебе | Сповідь | La Confession | |
| Йоланда Моро | Життя | Une vie | |
| 2018 (9-та) | Люсі Дебі | Наші битви | Nos batailles |
| Таня Гарбарскі | Одного разу у Німеччині | Es war einmal in Deutschland... | |
| Саломе Рішар | Дикий початок | La part sauvage | |
| Еріка Сент | Частина тіні | Une part d'ombre | |
Примітки
- Denis, Fernand (13 жовтня 2010). André Delvaux, l’œuvre au jour. La Libre Belgique (фр.). Процитовано 31.01.2016.
- Le cinéma belge était à l’honneur lors de la Première édition des Magritte du cinéma belge francophone. Moniteur du film (фр). Архів оригіналу за 05.12.2012. Процитовано 31.01.2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.