Прибислав II
Прибислав II (*д/н — 30 грудня 1178) — князь Ободрицької держави у 1160—1166 роках та Мекленбургу у 1167—1178 роках (як Прибислав I).
| Прибислав II | |
|---|---|
| нім. Pribislaw | |
| Народився | невідомо |
| Помер |
30 грудня 1178 Люнебург |
| Поховання | St. Michaelisd і Bad Doberan Minsterd |
| Національність | ободріт |
| Діяльність | принц |
| Титул | князь Мекленбургу |
| Термін | 1167—1178 роки |
| Попередник | засновано |
| Наступник | Генріх Борвін I |
| Конфесія |
поганство католицтво |
| Рід | Ніклотінги |
| Батько | Ніклот |
| Брати, сестри | Вартіслав і Q6162664? |
| У шлюбі з | Воїслава Померанська |
| Діти | 1 син |
 | |
Життєпис
Походив з династії Ніклотінгів. Син Ніклота, верховного князя Ободрицької держави. Вперше згадується у 1158 році, коли разом з братами Вартіславом і Приславом діяв проти саксонців в областях при Ельби, їх війська зруйнували Раценбург. У 1160 році брав участь у невдалому нападі на Любек.
Після загибелі батька у 1160 році продовжив боротьбу проти саксонців разом з братом Вартіславом. Утім з останнім зумів зберегти владу лише над області племені варнів.
Прибислав II та Вартіслав вимушені були застосувати партизанську тактику проти військ Генріха Льва Вельфа, герцога Саксонії та Баварії, і Вальдемара I, короля Данії, які тримали свої війська на території ободритів. У 1163 році Вартіслав потрапив у полон під час облоги міста Верле. Утім Прибислав продовжив боротьбу.
У 1164 році Прибислав II зумів відвоювати місто Рерік (Веліград), що німці перейменували на Мекленбург. Слідом за цим заволодів містами Мальхов і Кецін. За цих умов Генріх Лев Вельф рушив проти ободрицького війська (при цьому було страчено Вартіслава). Того ж року відбулася вирішальна битва при Ферхені, де саксонсько-голштейнські війська за підтримки данського флоту в запеклій битві завдали поразки Прибиславу II та його союзникам.
Прибислав втратив усі завоювання, втік до Померанії. Того ж року з новими військами рушив проти саксів, спустошив графства Шверін і Раценбург. Боротьба тривала до кінця 1166 року. Зрештою за посередництва цистерціанського місіонера Берно Амелунгборна в абатстві Штольце було укладено мирний договір Прибислава з Генріхом Львом, за яким перший отримав назад область рарогів з місто Реріком-Мекленбургом, область хижан з містами Кессін та Росток. Цим було утворено князівство (у подальшому герцогство) Мекленбург. При цьому Прибислав зобов'язався християнізувати ободритів та визнав зверхність Генріха Лева.
У наступні роки разом з війська Генріха Льва воював проти князівства руян на острові Рюген. У 1171 році заснував монастир Доберан, до кінця життя підтримував Шверінське єпископство. У 1172 році році брав участь у хрестовому поході Генріха Льва до Палестини.
Після повернення до Мекленбургу 1173 року уклав шлюб сина з донькою Генріха Льва. У 1178 році помер від поранення під час лицарського турніру в Люнебурзі. У 1219 році перепоховано у монастирі Доберан.
Родина
Дружина — Воїслава (д/н-1172), донька Вартіслава I, князя Померанії. Померла під час пологів.
Діти:
- Генріх Борвін I (д/н-1227), князь Мекленбургу у 1178—1219 роках.
- донька, дружина графа Берхарда фон Поппенбурга.
Джерела
- Herrmann, Joachim (1970). Die Slawen in Deutschland. Berlin: Akademie-Verlag GmbH. p. 530.
- Hans-Otto Gaethke: Herzog Heinrich der Löwe und die Slawen nordöstlich der unteren Elbe. Lang, Frankfurt am Main u. a. 1999, ISBN 3-631-34652-2