Придаткевич Роман
Роман В. Придаткевич (* 1 червня 1895, Живець — † 17 листопада 1980, Овенсборо, Кентуккі, США) — український композитор, скрипаль, організатор Української консерваторії в Нью-Йорку, співорганізатор Товариства Прихильників Української Музики, артист ряду нью-йоркських оркестрів.
Роман В. Придаткевич | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 1 червня 1895 |
Місце народження | Живець[1] |
Дата смерті | 17 листопада 1980 (85 років) |
Місце смерті | Овенсборо, Кентуккі, США[2] |
Національність | українець |
Професія | композитор |
Освіта | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка, Віденська музична академія |
Інструменти | скрипка |
Колективи | Українське тріо |
Співпраця | М. Гайворонський |
Життєпис
У неповних 8 років виступав у Перемишлі та Львові. Вступив до академічної гімназії у Львові та ВМІЛу. Вивчав гру на скрипці у викладачів А. Должицького, Є. Щедрович-Ганкевич, Є. Перфецького, теоретичні предмети у Ф. Колесси, С. Людкевича. Після закінчення вступає до Віденської музичної академії.
У час Першої світової війни у австрійському війську, згодом у лавах Української Галицької армії як скрипаль.
З 1920 продовжує навчання у Віденській музичні академії. Після її закінчення їде до Берліна, де бере уроки в К. Флєша та його асистента Р. Гарцер. Одночасно успішно гастролює в Європі.
У 1923 емігрує до США, активно концертує, отримує загальне визнання. Вступає в Колумбійський університет, а згодом закінчує музичний інститут Куртіса у Філадельфії.
У 1924 разом з М. Гайворонським засновує Музичну Консерваторію у Нью-Йорку.
У 1930 Роман Придаткевич організував ансамбль «Українське Тріо», який виступав у нью-йоркському концертному залі «Таун-Холл» і з великим успіхом виконував композиції Й. Баха, В. Барвінського, M. Лисенка, К. Стеценка. До тріо увійшли: сопрано Марія Гребінецька, піаністка Аліса Корчак (яку пізніше замінила Ольга Ткачук) і сам Роман Придаткевич, як скрипаль.[3]
У 1937—1940 — концертмейстер Нью-Йорк Сіті Оркестра, згодом Джільбер і Суліван Опера та багатьох інших оркестрах США. У 1946—1965 — професор Моррей-коледжу в Каліфорнії. У 1970 здійснив успішні гастролі в Європі, виступаючи в Лондоні, Берліні, Парижі, Зальцбурзі та інших містах.
У 1953 в Рочестерському університеті Р. Придаткевич захистив докторську дисертацію на тему «Бахові пасіони та їх музично-історичний підклад».
Як композитор Р. Придаткевич є автором понад 200 музичних творів. Його Перша симфонія прозвучала в 1928 у виконанні Л. Стоковського у Денвері.
Роман Придаткевич помер 17 листопада 1980 в м. Овенсборо, штат Кентуккі.[4]
Родина
Дружина — Лідія Придаткевич (Клопотовська) (1900—1988).[5] Донька — Ганна Придаткевич-Кухарчук (Ганна Кучар), піаністка і музичний педагог. Внуки: Андрій, Роман, Теодор. Внук Теодор Кучар — американський диригент, керівник Національного симфонічного оркестру України.
Примітки
- Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Доповнення. — Париж, Нью-Йорк, 1995. — Т. 11. — С. 342-360.
- Volodymyr Kubiĭovych, Danylo Husar Struk. Encyclopedia of Ukraine, Vol. 4. — University of Toronto Press, 1993. p. 257(англ.)
- Роман Придаткевич. Спомин про Михайла Гайворонського. — с. 91
- Roman Prvdatkevvch. Violinist and Comnoser / The Ukrainian Weekly Sunday, November 30, 1980 (англ.)
- Свобода. 19.03.1988
Джерела
- Свобода, № 34 від 22 лютого 1995 р.
- Закопець Р. Л. Вплив чеської педагогіки на становлення скрипкової школи в Галичині[недоступне посилання з червня 2019] // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство — Тернопіль: ТНПУ, 2012. — Вип. 3. — С. 102-108
- Фотографія могили Р. Придаткевича на кладовищі Murray City Cemetery, Мюррей, округ Калловей, Кентуккі, США
Посилання
- Придаткевич Роман Павлович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 418-420
- Придаткевич Роман // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 319.