Прилуцький Олександр Іванович

Прилуцький Олександр Іванович
Народився 14 березня 1962(1962-03-14) (59 років)
село Івахни
Громадянство  СРСР Україна
Національність українець
Діяльність письменник
Alma mater Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Прилу́цький Олександр Іванович (14 березня 1962, село Івахни) — український поет, прозаїк, дитячий письменник, публіцист та видавець.

Біографія

Прилуцький Олександр Іванович народився 14 березня 1962 року в селі Івахни Монастирищенського району на Черкащині. Закінчив місцеву школу, працював художнім керівником в Івахнівському Будинку культури.

1983 року, після закінчення Черкаської школи туризму, мандрував Черкащиною, долав перевали Чіпер-Каравай, Чіпер-Карачаєв та Джалпакол на Кавказі.

1995 року повністю втратив зір, але закінчив факультет української філології Черкаського державного університету ім. Б. Хмельницького[1].

За підтримки рідних і друзів створив приватне видавництво «Відлуння» (нині — «ІнтролігаТОР»), де працює його директором та видає у світ книги[2].

Творчість

Писати твори почав зі шкільних років, складав і виконував власні пісні. У доробку літератора дитячі книжки[3] та 2 книги малої прози: «Крутий укіс» і «Двоє на мосту».

Його віршики, віршики-загадки слухають і читають діти, навчаючись кмітливості, дисциплінованості, любові до рідного краю. Проза для дорослої аудиторії насичена глибоким життєвим матеріалом, лаконічна, проста й реалістична. Автор чіткий у спостереженнях, тому його оповіді багаті на промовисті деталі. Повісті й оповідання Олександра Іванович мають глибокий і об'єктивний психологізм, мають реалістичне багатство живих діалогів, комічних ситуацій, влучних деталей[4].

Друкувався в республіканській періодиці, в альманасі «Холодний Яр» та місцевих газетах.

Прилуцький Олександр — керівник Черкаської обласної організації «Громадська організація людей з обмеженими можливостями „День“»[5].

Сім'я

Опорою для Олександра Івановича є не тільки його колеги, друзі, члени організації, а в першу чергу його сім'я — дружина Ольга Володимирівна, донька Ірина та син Олександр[6].

Книги

  • Прилуцький, О. І. Двоє на мосту / О. І. Прилуцький. — Черкаси: Відлуння-Плюс, 2010. — 225 с.
  • Прилуцький, О. І. Здрастуй, моя Басю / О. І. Прилуцький. — Черкаси: Відлуння-Плюс, 2011. — 48 с.
  • Прилуцький, О. І. Крутий укіс: міні-повісті й оповідання / О. І. Прилуцький. — Черкаси: Відлуння-Плюс, 2001. — 111 с.
  • Прилуцький, О. І. Справжні козаки: вірші для дітей мол. шк. віку / ОІ. Прилуцький. — Черкаси: Відлуння-Плюс, 1996. — 24 с.
  • Прилуцький, О. І. Загадочки квочки / О. І. Прилуцький. — Черкаси: Відлуння-Плюс, 1996. — 24 с.
  • Прилуцький, О. І. Для дівчаток і хлоп'ят про пташок і про звірят / О. І. Прилуцький. — Черкаси: Відлуння, 1996. — 23 с.
  • Прилуцький О. І. Школа сойки: для дітей дошк. віку / О. І. Прилуцький. — Черкаси: Сіяч, 1995. — 24 с.
  • Прилуцький, О. І. Арифметика сороки / О. І. Прилуцький. — Черкаси: Сіяч, 1994. — 24 с.

Посилання

Примітки

  1. Відомі постаті села. ivahnyansk.monrada.org.ua. Процитовано 10 вересня 2016 року.
  2. Видавництво «ІнтролігаТОР» відзначило своє двадцятиліття. novadoba.com.ua. Процитовано 10 вересня 2016 року.
  3. Наш гість – Олександр Прилуцький. sch28.at.ua. Процитовано 10 вересня 2016 року.
  4. Прилуцький Олександр Іванович. library.ck.ua. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 10 вересня 2016 року.
  5. Регіональні громадські організації інвалідів. naiu.org.ua. Процитовано 10 вересня 2016 року.
  6. Людина, яка несе добро дітям. naiu.org.ua. Процитовано 10 вересня 2016 року.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.