Приміпіл

При́міпіл (лат. primus pilus або лат. primipilus — «перший пілусу») — найвищий за рангом центуріон легіону, що стояв на чолі першої центурії першої когорти. У I—II століттях міг дослужитися до стану вершників, при домінаті його посада перетворилася на посаду при продовольчому відомстві.

Сучасна реконструкція одягу центуріона легіону — можливо, приміпіла.

Приміпіл по посаді був помічником командира легіону. Йому була довірена охорона орла легіону; він давав сигнал до виступу легіону і розпоряджався подачею звукових сигналів, що стосуються всіх когорт; на марші він знаходився на чолі армії, в бою — на правому фланзі, в першому ряду. Його центурія нараховувала 400 добірних воїнів, безпосереднє командування якими здійснювали кілька командирів нижчого рангу. Для того щоб дослужитися до приміпіла, слід було (при звичайному порядку служби) пройти всі ранги центуріонів. Зазвичай цього статусу досягали після 20 і більше років служби, тобто у віці близько 50 років.

Приміпіл буквально означає «перший пілуса» (pilus — маніпул триаріїв). Останнє слово походить від pilum («пілум», «метальний спис») і через подібність слів термін іноді неправильно перекладається як «центуріон першого списа».

Приміпіл підпорядковувався тільки 8 офіцерам: легату (legatus legiōnis), командиру легіону; старшому трибуну (tribunus laticlavus); префекту табору (praefectus castrorum) і п'ятьом молодшим трибунам (tribūnī angusticlāviī).