Принц Сонко
Принц Сонко́ (яп. 尊光法親王, そんこうほうしんのう; 17 листопада 1645 — 6 лютого 1680) — дванадцятий син Імператора Ґо-Мідзуноо. Перший син і перша дитина його дружини Йоцуцудзі Цуґуко. 2-й настоятель монастиря Тіон'їн.
Принц Сонко | |
---|---|
Роки життя | 17 листопада 1645 — 6 лютого 1680 |
Дитяче ім'я | Йо́сі[1] (1645 — 1654) |
Офіційне ім'я | Йосіка́та[2] (1654 — 1656) |
Буддистське ім'я | Сонко́[3] (1656 — 1680) |
Посмертне ім'я | Мурьо́ Іо́[4] |
Біографія
Народився 17 листопада 1645 року. Отримав ім'я Йосі. Вважався названим сином сьоґуна Токуґави Ієміцу та молодшим братом принца Рьодзюна.
У березні 1651 року обіцяний монастирю Тіон'їн як майбутній настоятель.
22 травня 1654 року проголошений Імператорським принцом. Прийняв ім'я Йосіката.
30 червня 1656 року відданий у монастир Тіон'їн. Прийняв чернечий постриг під іменем Сонко.
12 грудня 1679 року нагороджений 2-м рангом Імператорських принців.
Помер 6 лютого 1680 року. Похований 12 лютого того ж року на цвинтарі монастиря Тіон'їн, в павільйоні Іссін, в районі Хіґасіяма, Кіото.
23 січня 1779 року посмертно нагороджений 1-рангом Імператорських принців.
Родина
Батько: | Імператор Ґо-Мідзуноо | (1559—1680) | 108-й Імператор Японії. | |
Мати: | Йоцуцудзі Цуґуко | (?—?) | Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Йоцуцудзі Суецуґу. | |
Примітки
Джерела та література
- (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.