Присяжнюк Тамара Іванівна

|1 =  ????UNIQ--imagemap-00000 ...=

Присяжнюк Тамара Іванівна
Народилася	29 квітня 1949(1949-04-29) Омськ, РСФСР
Померла	10 липня 2010(2010-07-10) (61 рік) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	Україна
Діяльність	суддя
Відома завдяки	перша жінка-суддя Верховного Суду України (1988)
Alma mater	Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Нагороди	Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Звання	кандидат юридичних наук

Тамара Іванівна Присяжнюк (29 квітня 1949 р. м. Омськ, РСФСР — 10.07.2010 , м. Київ, Україна) — перша жінка-суддя Верховного Суду України (судова палата у кримінальних справах), кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, співавтор Постанов Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та « Про практику застосування законодавства, яким передбачені права потерпілих у кримінальному судочинстві», один із авторів коментаря до кримінально-процесуального кодексу України, автор ряду наукових публікацій, переважна частина яких присвячена захисту потерпілих у кримінальному та кримінально-процесуальному праві.

Автор монографії «Потерпілий від злочину: проблеми правового захисту» (2007).

Брала участь від України у зустрічі, організованій Радою Європи щодо вироблення та прийняття проекту Хартії з питань статусу суддів у Європі (Страсбург, 1998), у ряді семінарів та науково-практичних конференцій з проблем кримінального права і процесу, що проходили у США, Англії, Італії, Швейцарії, Франції та інших країнах. Ініціювала процес відміни смертної кари в Україні та внесення правок у Конституцію України у розділ про судочинство.

Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, почесними грамотами, нагородами та відзнаками Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Верховного Суду України, Міністерства внутрішніх справ України.[1]