Програматор

Більшість універсальних програматорів дозволяють працювати з мікросхемами різних типів. Зустрічаються також програматори, що працюють тільки з певним типом мікросхем, наприклад тільки з мікроконтроллерами чи мікросхемами пам'яті. В загальному можна виділити такі групи:

• програматори мікросхем пам'яті (EPROM, EEPROM, FLASH, SRAM, FRAM та ін.)
• програматори мікроконтролерів (внутрішня память типу EPROM, FLASH)
• програматори мікросхем ПЛМ (CPLD та ін.)
• програматори — тестери мікросхем логіки та ін.

• стаціонарний, з підключенням до ПК.
• автономний, без підключення до ПК.

Переважна більшість програматорів, від найпростіших до складних, підтримує стаціонарний режим роботи, тобто з підключенням до ПК. В такому випадку користувач може швидко запрограмувати мікросхему, а програмне забезпечення постійно контролює роботу апаратної частини пристрою.

Програматори з можливістю автономної роботи, дають можливість запрограмувати мікросхему без підключення до ПК. Файл з даними до програмування в таких випадках записується на носій інформації. Найчастіше використовується карти пам'яті типу Compact Flash, SD Flash або флешки USB (USB Flash drive).

Перші програматори були досить громіздкими і повністю автономними. Для набору програми використовувалась клавіатура або комутаційна панель. Таким чином, навіть для програмування найпростішої мікросхеми пам'яті затрачувалось багато часу. Використовувались в основному на підприємствах та у конструкторських центрах де можна було автоматизувати цей процес.

В загальному, підключити програматор до ПК можна через:

• Послідовний порт
• Паралельний порт
• інтерфейсну плату з шиною ISA або PCI
• USB порт
• Ethernet порт

Послідовний та паралельний порти ПК використовувались в промислових програматорах основному до появи інтерфейсу USB. З появою USB швидкість передачі даних відчутно підвищилась. Сучасні професійні програматори використовують для зв'язку з ПК інтерфейси USB та Ethernet.

Водночас прості та некоштовні програматори підключаються до послідовного чи паралельного портів. Програмне забезпечення у цьому разі повинно напряму керувати логічними рівнями сигналів на виходах програматора. Швидкість програмування є досить низькою. Перевагою таких програматорів є простота, оскільки може бути виготовлений в «домашніх умовах».

Можна виділити два способи програмування мікросхем:

• програмування у колодці програматора
• програмування безпосередньо в системі

В колодці програматора можна програмувати мікросхеми як з паралельним так і з послідовним інтерфейсом програмування. Паралельне програмування підтримують мікросхеми пам'яті типу EPROM, EEPROM, FLASH та ін. Послідовне програмування підтримують мікросхеми з інтерфейсами: JTAG, SPI, I2C, BDM, 1WIRE та ін.

Внутрішньосхемне програмування (In-System Programming) використовується для програмування мікросхем безпосередньо в системі. Досить зручне так як дозволяє швидко перепроограмувати мікросхему без зайвого виймання з плати. Крім того деякі програматори підтримують відладку через JTAG інтерфейс, зокрема контролерів з ядром ARM.

• програматори з поєдинчим програмуванням
• програматори типу Gang для програмування 2-20 мікросхем одночасно
• високопродуктивні програматори копіювальники