Прокопюк Микола Архипович

Микола Архипович Прокопюк (7 червня 1902 11 червня 1975) — керівник партизанського з'єднання «Мисливці» під час Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1944), полковник.

Микола Архипович Прокопюк
Народження 7 червня 1902(1902-06-07)
Самчики, Баглайська волость, Старокостянтинівський повіт, Російська імперія
Смерть 11 червня 1975(1975-06-11)[1] (73 роки)
Москва, СРСР[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Приналежність  СРСР
Рід військ Прикордонні війська НКВС
Роки служби 1920—1950
Звання полковник
Командування партизанський загін
Війни / битви Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна
Радянсько-японська війна
Нагороди

Біографія

Народився 7 червня 1902 року на Волині, у селі Самчики Волинської губерніїї Російської імперії (нині Старокостянтинівський район, Хмельницька область, Україна). Українець. Закінчив 6 класів гімназії.

З 1920 року у Червоній армії. Брав участь у Громадянській війні в Росії.

У 1921 році направлений на роботу у органи держбезпеки. Стає співробітником Шепетівського окружного відділення ДПУ, бере безпосередню участь у знищенні «диверсійно-терористичних банд, які засилались польською розвідкою на радянську територію». У 1923 році Миколу Прокопюка «за нещадну боротьбу з контрреволюцією» нагородили почесною іменною зброєю.

Плита колумбарію Прокопюка на Новодівочому цвинтарі Москви

Через рік молодого чекіста направили на роботу у прикордонні війська. Протягом семи років Микола Прокопюк знаходився на розвідувальній роботі у прикордонних військах: спочатку у Славутському, а потім у Могилів-Подільському прикордонних загонах.

З 1935 року Прокопюк — співробітник радянської зовнішньої розвідки. У 1937—1938 роках він брав активну участь у Громадянській війні в Іспанії, за що був нагороджений орденом Червоного Прапора.

У роки німецько-радянської війни Микола Прокопюк знаходився у тилу німецьких окупантів, був командиром розвідувально-диверсійного загону НКВС «Мисливці», що діяв спочатку у західний районах Київської області, а потім у Цуманьських лісах. Його загін провів більш ніж двадцять боїв з антипартизанськими силами.

У червні 1944 року очолив боротьбу радянських і польських партизан у в Яновских лісах. У кінці вересня партизанське з'єднання захопило Руський перевал у Східних Карпатах і утримувало його до підходу військ 4-го Українського фронту

В 1944-46 роках брав участь у радянсько-японській війні в Китаї.

Після війни М. А. Прокопюк декілька років очолював один з відділів Радянської військової адміністрації у Німеччині. У 1950 році у званні полковника вийшов у запас через хворобу. До кінця своїх днів активно займався громадською діяльністю.

Помер Микола Архипович Прокопюк 7 червня 1975 року у Москві. Прах знаходиться у колумбарії Новодівочого цвинтаря.

Звання та нагороди

5 листопада 1944 року М. А. Прокопюку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Також нагороджений:

Пам'ять

  • Його ім'ям названа вулиця у місті Старокостянтинів Хмельницької області України.
  • У рідному селі Самчики встановлено пам'ятник, а у будинку, де він жив, відкрито музей.

Література

  • Великая Отечественная война, 1941—1945 : энциклопедия / под ред. М. М. Козлова. М. : Советская энциклопедия, 1985. — С. 584. 500 000 экз.Шаблон:Книга:ВОВ. Энциклопедия
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2.
  • Николаев А. Н. Чекисты (сборник). — М.: Молодая гвардия, 1987. − 415 с. — (ЖЗЛ). — 200000 экз.
  • Антонов В. С., Карпов В. Н. Разведчики… — М.: Молодая гвардия, 2004. ISBN 5-235-02711-6.
  • Цибулькин В. В., Рожен М. Л., Веденеев Д. В. и другие. Очерки истории разведки субъектов государственности на территории Украины — К.: Пресса Украины, 2011. — 536с. — (ББК 67Ю9 (4 Укр) 301.162) — ISBN 978-966-472-099-8 — 3000 экз.

Посилання

Прокопюк Микола Архипович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

  1. Прокопюк Николай Архипович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.