Промесія

Промесія або кріома́ція — процес переробки тіла померлої людини шляхом заморожування та ліофілізації.[1] Є альтернативою кремації і застосовується як попередній процес перед екопохованням. Вважається екологічно нешкідливим, адже під час промесії не виділяються діоксид вуглецю CO₂ та інші шкідливі речовини, а витрата електроенергії значно менша від необхідної для кремації.[2]

Промесія (від італ. «promessa» — «обіцянка») була винайдена та запатентована шведським біологом Susanne Wiigh-Mäsak у 1999 році.[3] На початок 2018 року цей метод ще не був застосований до людського тіла, випробовувався лише на тушах свиней.

Сутність процесу:[4]

• Тіло у морозильній камері охолоджується до -18 °C.
• Поміщається у ємність з рідким азотом і заморожується до -196 °C. Це його кристалізує та робить крихким. Слід відзначити, що рідкий азот не планується виробляти спеціально (це досить дороговартісний процес), а використовувати той, що утворюється як супутній продукт під час деяких виробничих процесів.
• За допомогою спеціального пристрою тіло піддається механічній вібрації та роздроблюється до стану порошку.
• При понижених температурі та тиску відбувається процес ліофілізації, тобто видалення вологи.
• Просіювання у магнітному полі допомагає відділити метали (якщо у людини були ендопротези, тощо).
• Отриманий порошок, вага якого складатиме ~30 % від ваги трупа, насипають у скриню із екологічного матеріалу, що швидко розкладається, та віддають родині померлого.
• Скриню треба закопати у верхніх шарах ґрунту, де під впливом мікроорганізмів вона та її вміст розкладуться протягом 6-12 місяців.
• Безпосередньо над місцем поховання можна посадити дерево або кущ, що символізуватиме померлого. Бо саме його розкладене тіло слугуватиме добривом для рослини.