Ресомація

Ресома́ція, також біокрема́ція,[1] рідка́ крема́ція[2] — процес переробки тіла померлої людини завдяки реакції лужного гідролізу. Є альтернативою кремації і застосовується як попередній процес перед екопохованням. Під час ресомації майже не виділяються діоксид вуглецю CO2 та інші шкідливі речовини, а витрата електроенергії становить лише 25 % від необхідної для кремації.[3]

Історія та застосування

Спочатку процес був розроблений і запатентований Амосом Гербертом Гобсоном у 1888 році як метод переробки туш тварин у добрива для рослин.[4]

Просуванням цього методу як способу утилізації тіл померлих людей почала займатися британська компанія «Resomation Limited», тому його часто називають «ресомацією».[5] Хоча зараз існують й інші компанії, що пропонують таку послугу.[6] Вона здійснюється у 16-ти штатах Америки, трьох провінціях Канади та в Австралії.

Кілька компаній у Північній Америці застосовують рідку кремацію, як альтернативу кремуванню домашніх тварин. Вона також використовується в сільськогосподарській промисловості для стерилізації туш тварин, які можуть становити небезпеку для здоров'я. Адже протягом ресомації гинуть віруси, бактерії та збудники пріонових хвороб.

Сутність процесу
Зовнішні відеофайли
 Існування Землі: екологічніший шлях можливий завдяки ресомації на YouTube

Тіло (без труни) поміщається у спеціальний пристрій (фото[7]), який заповнюється водним розчином гідроксиду калію та герметично закривається. У ньому створюється температура ~180 °С і тиск в 1 МПа, що не дозволяє рідині закипіти. Процес триває протягом 2,5-3 годин.[6] Під час цього тіло розкладається на його хімічні складові. Напочатку розчин має pH, як у сильної основи, на рівні 14. Фінальний же його рівень залежить від тривалості процесу та кількості жиру в тілі.

Кінцевим результатом є зеленувато-коричнева рідина, що містить амінокислоти, пептиди, вуглеводи та солі. Її можуть змити в каналізацію або використати як добриво при вирощуванні рослин. Різноманітні ендопротези, спиці, пластини вилучаються. Кістки, що в основному складаються із фосфату калію, стають пористими і розм'якшеними. Їх перемелюють, порошок поміщають в урну та віддають родичам померлого.

Див. також

Примітки
  1. Біокремація (Ресомація) - Пожертва тіла для науки - Mayo Clinic. mayoclinic.org. Процитовано 21 квітня 2018.(англ.)
  2. McClurg, Lesley (24 липня 2017). Хочеш зменшити викиди вуглекислого газу? Отримай рідку кремацію, коли помреш. KQED. Процитовано 21 квітня 2018.(англ.)
  3. Rothstein, Karla Maria (12 листопада 2013). Реконфігурація міських просторів утилізації тіл, святилищ та місць пам'яті. У Staudt, Christina; Ellens, J. Harold. Наша зміна подорожі до Кінця: перебудова смерті, вмирання та скорботи в Америці. Santa Barbara, California: Praeger. с. 262. ISBN 9781440828461. Процитовано 21 квітня 2018.(англ.)
  4. США394982 Патент США 394982, Amos Herbert Hobson, "Процес відділення желатину від кісток", published 25 грудня 1888(англ.)
  5. Rothstein, Karla Maria (30 серпня 2011). У Поховальному домі у Флориді оприлюднено "розріджувач" тіла. bbc.com. Процитовано 21 квітня 2018.(англ.)
  6. Stockton, Nick (10 березня 2017). Боротьба за легалізацію машини, що плавить плоть до кісток. Wired. Процитовано 21 квітня 2018.(англ.)
  7. Пристрій для рідкої кремації. media.wired.com. Процитовано 21 квітня 2018.(англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.