Проскура Ольга Василівна
| Ольга Василівна Проскура | |
|---|---|
| Народилася |
31 травня 1904 Київ, Російська імперія |
| Померла |
2 травня 1978 (73 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | науковиця |
| Alma mater | Київський медичний інститут |
| Галузь | урологія |
| Заклад | Національний медичний університет імені Олександра Богомольця і Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика |
| Науковий керівник | Чайка Андроник Архипович |
| Відомі учні | Баран Євген Якович |
| Нагороди |
 |
Ольга Василівна Проскура (31 травня 1904, Київ — 2 травня 1978, Київ) — український радянський лікар-уролог, доктор медичних наук (з 1959 року), заслужений діяч науки УРСР.
Біографія
Народилася 18 (31 травня) 1904 в Києві. У 1928 році закінчила Київський медичний інститут. У 1953—1969 роках — завідувач кафедрою урології, з 1961 року — професор Київського інституту вдосконалення лікарів. У 1958 році захистила докторську дисертацію на тему: «Раціональні методи хірургічного лікування міхурово-піхвових нориць». Учениця професора А. А. Чайки[1].
Протягом багатьох років була Головним урологом Міністерства охорони здоров’я УРСР.
Померла в Києві 2 травня 1978 року. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 2).
Наукова діяльність
Автор 120 наукових робіт. Основні праці присвячені питанням пластичної урології при травмах сечових органів та їх виродливостях, сечокам’яної хвороби, вивченню змін функцій органів та вдосконаленню оперативної техніки і консервативних методів лікування при нефролітіазі.
Учні — професори П. М. Федорченко, Є. Я. Баран, І. Ф. Юнда.
Примітки
- Сайт Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика Архівовано 21 лютого 2010 у Wayback Machine.(рос.)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.