Протасів Яр (місцевість)

Відомий під сучасною назвою від початку XIX століття, коли його землями володів генерал Протасов (за іншими відомостями, назва походить від місцевого селянина Протаса). У 1860 році зафіксований як «дєрєвня Протасів Яр», де вже налічувалося 22 двори. В процесі побудови залізниці Київ—Курськ (введена в експлуатацію в 1870 році), у Протасовому яру інтенсифікується житлове (приватне садибне) і промислове будівництво (в тому числі збудовано цегельний завод Батухіна). У 1879—1901 роки Протасів яр входив до Бульварної частини Києва, у 1901—1909 роках — у складі с. Солом’янка. Остаточно включений до меж Києва у 1909 році. Більшу частину історичної забудови знесено у 1980-і роки. У 2001—2003 роках у Протасовому яру збудовано швидкісну автомагістраль, що призвело до часткової зміни його рельєфу.

Після розширення вулиці на початку 2000-х років по яру був запущений тролейбусний маршрут № 40 і на його правому боці споруджена гірськолижна траса «Протасів яр» з двома підйомниками. Висота двох схилів — до 200 метрів, розвинута інфраструктура. Чи не єдине місце в Києві, де навіть за незначної плюсової температури буде сніг, адже він штучний. Після розширення вулиці, нижня частина узвозу практично не використовується — лише під час рідких заторів і мешканцями декількох приватних будинків вздовж узвозу.

Через привабливе розташування, місцевість є цікавою з позиції ведення бізнесу. У 2002 році ділянку на Миколи Амосова було переведено з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови[1]. У 2007 році рішенням Київради земельну ділянку площею 3,23 га вартістю понад 9 млн грн. було передано підприємцям в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом. Втім, земельна ділянка, що була виділена під забудову, входить до переліку зелених зон столиці та розташована на території парку відпочинку, видалення зелених насаджень у якому заборонено. Тому у серпні 2012 року Київською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до Господарського суду м. Києва було заявлено позов про скасування рішення Київради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки в Протасовому Яру[2].

У 2019 році спроби забудовників знищити Протасів Яр відновились -1 травня було зведено паркан і оголосила місцевій громаді про плани будувати на схилі три 40-поверхівки[3]. Замовник будівництва - ТОВ «Дайтона Груп», беніфіціарами якого є Геннадій Корбан та Олег Левін[3]. Громадськість міста виступила на захист Протасового яру і у травні 2019 було створено ініціативну групу, а згодом і ГО "Захистимо Протасів Яр", лідером якої є громадський активіст, Роман Ратушний[4][5] У жовтні 2019 Р. Ратушний заявив про погрози йому фізичною розправою і опублікував запис із погрозами від заступника голови Офісу президента Андрія Смирнова[6][7][8], а також Геннадія Корбана[9][10].

8 травня 2019 року Державна архітектурно-будівної інспекція (ДАБІ) за результатами позапланової перевірки об’єкту видала припис, що вимагав зупинити виконання будівельних робіт до усунення порушень. 16 вересня 2019 окружний адміністративний суд Києва скасував рішення ДАБІ, і таким чином дозволив будівельні роботи[11][12]. Рішення адміністративного суду було оскаржене і 17 червня 2020 Шостий апеляційний суд Києва скасував рішення окружного суду, і таким чином поновив заборону на будівництво багатоповерхового житлового комплексу у Протасовому яру[13]. 27 червня 2020 Київрада повернула земельній ділянці площею 3,15 га у Протасовому Яру статус зелених насаджень[1]

• Енциклопедія Києва

• Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.