Протести в Боснії та Герцеговині (2014)

Соціальні протести в Боснії та Герцеговині розпочалися 3 лютого[1] 2014 року в Тузлі, після чого швидко поширилися на інші міста, зокрема Сараєво, Зеницю, Мостар, Баня-Луку та Біхач.[2][3] Протести швидко переросли в заворушення, найбільші та найжорстокіші з часу завершення Боснійської війни.[4]

Протестувальники в Зениці, 10 лютого 2014.
Дим над урядовою будівлею в Тузлі, підпаленою під час заворушень.

Головною причиною протестів став високий рівень безробіття в країні — 27,5% (найвищий на Балканах),[5] ще бл. 20% населення залучені у т. зв. тіньовій економіці; кожен п'ятий громадянин проживає за межею бідності, а середньомісячна заробітна плата становить 420 євро (близько $ 570).

Безпосередньою причиною, що спровокувала заворушення, стало закриття фабрик та фірм у Тузлі, третьому за розмірами місті країни, що є центром великого промислового регіону. На початку 21-го століття чотири великі державні компанії було приватизовано, а нові власники зобов'язалися інвестувати в них кошти. Проте замість цього, нові власники продали активи, перестали платити робітникам і подали заяви про банкрутство. 3-4 лютого в місті відбувалися мирні демонстрації, але вже 5 лютого вони переросли в протистояння з поліцією, коли колишні працівники цих компаній почали штурмувати приміщення місцевої влади. Відтак протести і заворушення почалися в інших великих містах країни.

Наслідки

7 лютого прем'єр-міністр Тузланського кантону пішов у відставку,[6] прем’єр-міністр уряду Зеніцько-Добойського кантону заявив про відставку всього уряду кантону.[7] 8 лютого прем’єр-міністр Сараєвського кантону пішов у відставку.[8]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.