Протиглисні засоби

Протигли́сні за́соби (протиглистні засоби[1], протигельмінтні засоби, антигельмінтні засоби, антигельмінтики, застаріле — глистогінні засоби, протиглистяні засоби) — лікарські препарати та інші, не лікарські засоби, які застосовують у лікуванні гельмінтозів.

Розрізняють:

  • синтетичні протигельмінтні препарати — мебендазол, альбендазол, празиквантел тощо,
  • засоби рослинного походження — квітки полину цитварного (Flores Cinae), квітки пи́жма (Flores Tanaceti), насіння гарбуза (Semen cucurbitae), екстракт чоловічої папороті[2] тощо.
  • інші засоби — зокрема, використовують для лікування кишкових гельмінтозів введення всередину кишечника кисню.

Механізм дії антигельмінтних препаратів різний:

Примітки
  1. Є правильнішою українською назвою, походить від «глист» — паразитичний черв.
  2. Вже не застосовують через високу токсичність.
  3. Вказані ті міжнародні непатентовані назви препаратів, що є зареєстровані в Україні на 2016 рік — Державний реєстр лікарських засобів України .

Джерела
  • Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина». — 2012. — С. 778 (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) ISBN 978-617-505-214-3
  • Возіанова Ж. І.  Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. — К.:"Здоров'я", 2008. — Т.1.; 2—е вид., перероб. і доп. — 884 с. ISBN 978-966-463-012-9
  • А. М. Бронштейн, А. К. Токмалаев. Паразитарные болезни человека. Протозоозы и гельминтозы. — Москва. Изд-во Российского Университета Дружбы Народов. — 2004 г. — 206 с. ISBN 5-209-01361-8 (рос.)
  • Паразитарные болезни человека (Шабловская Е. А., Падченко И. К., Мельник М. Н. и др.).  — К.:Здоров'я, 1984. — 160 с. (рос.)
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.