Гельмінтози

• 3—е місце в світі по захворюваності серед інфекційних хвороб займають кишкові гельмінтози;
• 25 % населення Землі уражено гельмінтозами;
• за оцінками близько 100 млн. дітей мають затримку в рості та інші серйозні негаразди через гельмінтози;
• кожен житель тропіків уражений в середньому 3—4 гельмінтозами, субсахарної Африки — 2—3; Азії, Південної та Центральної Америки — 1;
• в Європі уражений щонайменше 1 гельмінтозом кожен третій житель;
• на території Україні можуть зустрічатися близько 30 гельмінтозів.

Нематода Gongylonema pulchrum в слизовій оболонці нижньої губи людини.

• приблизно 2 мільярди людей страждають на геогельмінтози по всьому світі, серед яких абсолютно переважають нематодози[8];
• ентеробіоз в розвинених країнах помірного клімату уражає від 10 до 90 % населення;
• у світі хворіє на аскаридоз 1,22 мільярда людей, більше 600 тисяч помирає, переважно дітей[9];
• на трихоцефальоз страждають близько 795 млн людей, у зоні тропіків і субтропіків інвазію виявляють у 40—50 % дитячого населення, в зоні помірного клімату — до 36 %. У деяких тропічних країнах рівень ураженості місцевого населення досягає 90 %[10];
• близько 1,4 мільярда людей в 73 країнах потенційно можуть бути заражені на лімфатичні філяріїдози, близько 120 млн хворіють, а 40 млн. людей через ці хвороби є інвалідами[11];
• на анкілостомідоз та некатороз страждають 1,05 мільярдів жителів планети. В Індії через них економічні втрати складають 842 млн. доларів США на рік. 40 млн вагітних мають анемію через ці гельмінтози[12];
• шистосомози потенційно загрожують 700 млн. людей в світі в 78 країнах, а 249 млн. є зараженими і отримують відповідне лікування[13];
• стронгілоїдозом уражені близько 100 млн. осіб[14];
• сліпота від онхоцеркозу на сьогодні реєструється у 31-й країні Африки і 5-ти країнах Південної Америки[15]
• трематодозами уражено близько 50 млн осіб у світі[16].

В Україні офіційно щорічно реєструється 400—600 тис. захворілих, переважно на ентеробіоз й аскаридоз.

Шкірні висипання при церкаріозному дерматиті — «свербіжі купальщика», ураженні личинками трематод.

У клінічному перебігу гельмінтозів виділяють:

• Гостра фаза тривалістю від 1 тижнів до 3 місяців з можливими проявами у вигляді:

  підвищення температури тіла;

  шкірних висипань;

  лімфаденопатії;

  еозинофілії та гіпереозінофілії;

  різноманітних органних ушкоджень.

• Хронічна фаза (патогенний вплив на людський організм визначається видом, локалізацією і способом харчування гельмінта, інтенсивністю інвазії), яка проявляється:

  порушенням харчування хворого;

  анемізацією;

  механічним пошкодженням тканин у зоні паразитування гельмінта;

  алергічними і токсичними реакціями;

  зниженням загальної та місцевої реактивності;

  канцерогенною дією.

Такі виражені клінічні й лабораторні прояви спостерігаються при масивних інвазіях, серйозних супутніх захворюваннях, загальному ослабленні організму. При невеликих рівнях зараження гостра й, навіть, хронічна фази можуть перебігати малосимптомно або, взагалі, приховано.

Проглотида бичачого ціп'яка при мікроскопії.

Сучасні методи діагностики глистяних інвазій на сьогодні включають:

• мікроскопічний:

• копровоскопія з використанням різних методик:

 — нативний мазок фекалій для виявлення яєць гельмінтів;

 — товстий мазок фекалій з целофаном по Като для виявлення яєць гельмінтів;

 — після зішкрібку з періанальних складок для виявлення яєць та гострика;

 — методика липкої стрічки Грехема;

 — методика Гіммельфарба при ентеробіозі;

 — методика мікросокпії калу після попереднього збагачення флотацією чи осадженням (методики Телемана, Фюллеборна, Калантарян, Рітчі та ін.);

 — методика очищення калу детергентами (пральні порошки) від супутніх біологічних домішок;

 — методика мікроскопії консервованих мазків фекалій після очищення калу детергентами;

• виявлення живих личинок гельмінтів (закручування по Шульману, методики Бермана, Брумпта, Харада-Морі та ін.) — методика прямої мікроскопії проглотид стрічкових гельмінтів,
• методика мікроскопії на яйця дуоденального вмісту, мокротиння, сечі, крові, тощо при позакишкових гельмінтозах;

Личинки трихінел у м'язах людини.

• патоморфологічний — дослідження біоптатів м'язів при трихінельозі, тканин при цистицеркозі тощо;
• цитологічний — дослідження вмісту паразитарних кіст при ехінококозі й альвеококозі;
• серологічний — різного роду серологічні реакції (РНГА, РЗК, РІФ та ін.);
• топічна діагностика — ультразвукове дослідження органів, МРТ, КТ та ін.

Включає комплекс заходів — санітарний благоустрій населених місць, охорона ґрунту і води від забруднення фекаліями, знешкодження нечистот, призначених для добрив, а також систематична боротьба з мухами. Сувора ветеринарна експертиза м'ясних продуктів на наявність трихінел, фін бичачого й свинячого цип'яків тощо.
Ретельне миття рук перед їжею, після відвідування туалету, контакту з землею. Ретельне миття овочів, ягід і фруктів; достатня термічна обробка м'ясних і рибних продуктів. Бажано утримуватися від купання в забруднених прісних водоймах, розташованих неподалік від пасовищ, водопоїв тварин та ін.[18]
Широка санітарна пропаганда серед населення. При появі підозри про наявність гельмінтів — звернутися до лікаря. Потрібно масове планове обстеження населення з метою виявлення та лікування інвазованих гельмінтами.

• Гельмінти

• Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) ISBN 978-617-505-675-2 / С. 163—218
• Возіанова Ж. І.  Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. — К.:"Здоров'я", 2008. — Т.1.; 2—е вид., перероб. і доп. — 884 с. ISBN 978-966-463-012-9
• А. М. Бронштейн, А. К. Токмалаев. Паразитарные болезни человека. Протозоозы и гельминтозы. — Москва. Изд-во Российского Университета Дружбы Народов. — 2004 г. — 206 с. ISBN 5-209-01361-8 (рос.)
• Паразитарные болезни человека (Шабловская Е. А., Падченко И. К., Мельник М. Н. и др.).  — К.:Здоров'я, 1984. — 160 с. (рос.)
• А. М. Зюков за участі Б. Я. Падалки. Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. — 2е вид., доп. — Державне медичне видавництво УРСР. Київ. — 1947 р.— 394 с.

• Глистяні інвазії
• Гельмінтози // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.