Возіанова Жанна Іванівна

Після закінчення Київського медичного інституту (1954—1960) працювала лікарем-інфекціоністом у Білоцерківській інфекційній лікарні (1960–1962); ординатором військового госпіталю у м. Сєверодвінську Архангельської області (1962–1966); ординатором інфекційного відділення 408-го Київського окружного військового госпіталю (1966—1968).

З 1968 по 2010 рік — на кафедрі інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця МОЗ України.

У 1971 році захистила кандидатську дисертацію «Носійство кишкових найпростіших і роль E. histolytica у виникненні хронічних захворювань кишечника» (науковий керівник, професор Сокол Олександра Семенівна), в 1988 році — докторську дисертацію «Ураження підшлункової залози при вірусних гепатитах А і В (клініка, діагностика, лікування)».

Чоловік — Возіанов Олександр Федорович, академік Національної академії наук України.

Син — Возіанов Сергій Олександрович, член-кореспондент Національної Академії медичних наук України, директор ДУ «Інститут урології НАМН України» [2], завідувач кафедри урології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика.

Одним із головних напрямів наукової діяльності Жанни Возіанової є вивчення патогенезу, особливостей клінічного перебігу та розробка нових методів діагностики і лікування вірусних гепатитів, зокрема тих, що поєднуються з іншою патологією. Вивчаючи причини і механізми ураження органів черевної порожнини при вірусних гепатитах, Возіанова обґрунтувала принципи етапного лікування хворих на вірусний гепатит; з'ясувала патогенетичний взаємозв'язок між особливостями перебігу гострих вірусних гепатитів і розвитком хронічних гепатитів. Провела наукові дослідження механізмів ураження міокарду, центральної нервової системи, нирок та інших органів в різні стадії перебігу дифтерії, що дозволило розробити нові методи лікування. Займалася вивченням особливостей перебігу менінгітів різної етіології, гострих респіраторних вірусних інфекцій.

Авторка 300 наукових публікацій, в тому числі фундаментального трьохтомного підручника «Инфекционные и паразитарные болезни». Має 6 авторських свідоцтв.

Підготувала 6 докторів та 15 кандидатів медичних наук.

Член експертної ради МОН України, головний редактор журналу «Сучасні інфекції» (1998—2010 рр.), входить до редколегій ряду наукових профільних журналів.

• медаль «Ветеран праці»;
• медаль імені академіка М. Д. Стражеска «За заслуги в охороні здоров'я»;
• Заслужений діяч науки і техніки України;
• Заслужений лікар України;
• Державної премії України в галузі науки і техніки.

• 1998 р. — «Теоретичні принципи комп'ютерної діагностики гострих вірусних гепатитів»;
• 1999 р. — «Некоторые особенности состояния иммунитета больных вирусными гепатитами В + С, употребляющих наркотики», «Ранняя диагностика дифтерийных полинейропатий»;
• 2000—2008 рр. — «Інфекційні та паразитарні хвороби»/«Инфекционные и паразитарные болезни» в 3-х тт.

• Сайт Національної академії медичних наук України
• Возіанова Жанна Іванівна. Біографія. ukrmedserv.com. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 25 січня 2022.
• Кафедра інфекційних хвороб НМУ імені О. О. Богомольця. Історія кафедри. nmuofficial.com. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Процитовано 25 січня 2022.
• Возіанова Жанна Іванівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.

• Професор на ім'я Жанна // Дзеркало тижня. — випуск № 6. — 2001. — 9—16 лютого.