Прохорова Леоніла Володимирівна
Леоніла (Ліна) Володимирівна Прохорова (нар. 20 жовтня 1946, Київ, УРСР, СРСР[1]) — українська співачка, заслужена артистка України, кавалерка «Ордену княгині Ольги», викладачка кафедри «Естрадного вокального мистецтва», професорка кафедри естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв. Майстер спорту з художньої гімнастики.
Ліна Прохорова | |
---|---|
Леоніла Прохорова у 2014 | |
Ім'я при народженні | Леоніла Володимирівна Прохорова |
Народилася |
20 жовтня 1946 (75 років) Київ, УРСР, СРСР |
Громадянство |
УРСР Україна |
Діяльність | співачка |
Нагороди | |
Звання | |
Життєпис
1964 року закінчила естрадно-циркову студію, того ж року почала працювати в Театрі ім. Лесі Українки
1965 року стала провідною солісткою в ансамблі «Мрія». Була першою виконавицею пісень керівника ансамблю і свого першого чоловіка Ігоря Поклада: «Рыжая», «Глаза на песке», «Забудь», «Коханий». Після розлучення з Покладом і «Мрією», Прохорова опинилася в ВІА «Омичі» (м. Омськ в Сибіру). Згодом кістяк ансамблю перебрався до Московського Мюзик-холу.
З оркестром В. Людвіковського Прохорова записала тоді свій перший міньйон.
В 1973 році вона стала лауреаткою третьої премії на конкурсі артистів естради Росії (музиканти, з якими вона співала, в тому ж році стали знаменитим ансамблем «Мелодія»).
Прохорова разом зі своїм другим чоловіком, композитором Борисом Монастирським, повернулася до Києва і записала цикл його пісень: «Віконниці кленові», «Клич мене», «10-й класс», «Апрельская песенка» та інші. Ненадовго вона стала солісткою ВІА «Кобза».
Після передчасної смерті Б. Монастирського знову подалася до Москви — в оркестр Олега Лундстрема.
Остаточно в Київ Прохорова повернулася в 1977 році — вона стала солісткою вар'єте.
З 1988 року Ліна Прохорова викладає естрадний вокал в музичному училищі ім. Глієра, серед її учнів — Ірина Білик, Оксана Кулакова, Женя Власова, Андрій Остапенко.
Восени 1996 року МО «Гарба» випустило на компакт-касетці ретроспективний збірник найкращих пісень Ліни Прохорової «Світ без тебе».
Доробок
- Леоніла Прохорова. Українська естрадна вокальна школа: навч. посіб.: для студентів ВНЗ культури і мистецтв III—IV рівнів акредитації: у 2 ч. Ч. 1 : Українська естрадна вокальна школа; Держ. метод. центр навч. закладів культури і мистецтв України. — Вінниця: Нова книга, 2005. — 103 с.: ноти.
Нагороди
Примітки
- Прохорова Ліна «Золотий Фонд української естради»
- Про відзначення державними нагородами України.
Посилання
- Прохорова Леоніла Володимирівна // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 482