Прянишников Іполит Петрович

Прянишников Іполит Петрович (14 [26] серпня 1847, Керч, Російська імперія — 11 листопада 1921 року, Москва) — російський оперний співак (баритон), режисер, педагог.

Прянишников Іполит Петрович
Основна інформація
Дата народження	14 серпня 1847(1847-08-14)
Місце народження	Керч, Таврійська губернія, Російська імперія[1]
Дата смерті	11 листопада 1921(1921-11-11)[1] (74 роки)
Місце смерті	Москва, Російська СФРР[1]
Професії	співак, оперний співак
Освіта	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Відомі учні	Бакланов Георгій Андрійович
Співацький голос	баритон

Після закінчення Морського кадетського корпусу служив у флоті (1867—1871).

У 1873—1874 роках навчався в Санкт-Петербурзькій консерваторії у Д. Корсі. Потім удосконалювався в Італії у С. Ронконі, де в 1875—1877 роках співав у різних театрах. Дебютував у 1875 році в Мілані в опері «Марія де Роган», а далі протягом 1876—1877 років співав у Мілані, Болоньї, Пармі, Генуї, Турині, Флоренції.

У 1878 році Прянишников успішно дебютував у Санкт-Петербурзі в опері «Демон» Антона Рубінштейна і був прийнятий на Імператорську сцену: в 1878—1886 роках він був солістом Маріїнського театру.

У 1886 році Прянишникова запросили в Тифліс, спочатку на гастролі, а потім в якості співака і завідувача місцевою казенною оперою. Він також працював тут як режисер: зокрема, під його керівництвом готувала партії починаюча співачка Лідія Звягіна — майбутня солістка Великого театру. У Тифлісі Прянишников залишався до 1889 року, коли місцева опера перейшла в приватні руки.

Був організатором і керівником першого в Росії оперного товариства: в 1889—1892 роках — в Києві, в 1892—1893 роках — в Москві. У 1893 році Прянишников остаточно залишив сцену і присвятив себе педагогічній кар'єрі.

Автор відомої популярно-методичної роботи з вокального мистецтва «Поради тим, хто навчається співу» (вид. 1899).