Пуаро Агати Крісті

У Лондоні, в своїй квартирі, яка також є і робочим кабінетом, вже багато років працює емігрант з Бельгії, колишній поліцейський Еркюль Пуаро. Разом зі своїм напарником Артуром Гастінгсом і секретаркою міс Фелісіті Лемон він займається приватним розшуком, розслідуючи ті чи інші події, у зв'язку з якими до нього звертаються його клієнти. Нерідко замовником Пуаро стає старший інспектор поліції Джеймс Джеп, якщо у нього виникають проблеми з розслідуванням справи.

Кандидат на роль Пуаро був обраний одразу. Істман, який був знайомий з Девідом Суше ще з часу своєї першої роботи — серіалу «Блот на природі», нікого крім нього і не бачив у цій ролі.

Девід Суше відповідально підійшов до створення образу Пуаро. Він вивчав історію Бельгії, щоб зрозуміти, в якому середовищі виховувався й ріс його герой. "Коли мені запропонували зіграти Еркюля Пуаро, — говорив актор, — я виконав величезну ретельну роботу. Я прочитав усі романи й оповідання, а також подивився, як інші втілювали його на екрані. У деяких постановках, на жаль, він постає як блазень, клоун … ". Девіду довелося найняти викладача і почати старанно перекручувати свою англійську мову, щоб домогтися елегантного легкого акценту.

Клайв Екстон в партнерстві з продюсером Брайаном Істманом адаптували пілотний епізод, а потім двадцять історій за період між 1989 і 2001 роками, поряд з численними короткими історіями. Основний сценарист Екстон адаптував романи «Вбивства за алфавітом» і більш спірний «Вбивство Роджера Екройда»[1]. Його погляд на адаптацію був описаний як «винахідливий» за свою драматичну зарозумілість, за спробу інтерпретувати розв'язку, яка спирається на першу персону-оповідача, але вона не отримала похвали від критиків[2].

Ентоні Горовіц, інший сценарист серіалу, адаптував три романи і дев’ять оповідань, у той час як комік і письменник Марк Гетіс написав сценарії до двох епізодів, а також був запрошеним актором у серіалі, виконуючи роль Пітера Фленнері.

Починаючи з епізодів, які транслювалися у 2000 році, відбулося помітне скорочення гумору в серіалі. Крім того, музика в початкових титрах і самі титри зазнали змін, музика стала похмурішою. Це було зроблено для того щоб наочніше продемонструвати похмуріші історії в сюжеті[2].

У епізодах, випущених у 2003 році, зазнав скорочення акторський ансамбль. Із серіалу зникли персонажі Фрейзера, Джексона і Моран, які були в більшості попередніх епізодів. Відсутність персонажів (Гастінгса, інспектора Джеппа і міс Лемон) узгоджується з книгами, на яких заснований серіал.

Його прем'єра відбулася 8 січня 1989 року на каналі ITV. Ідею екранізувати романи про детектива подала продюсерові Брайну Істманові дочка Агати Крісті Розалінда Хікс. На цей час вийшло 13 сезонів, у цілому 70 епізодів.

Планувалося, що 10 сезон стане останнім, але численні прохання шанувальників переконали режисерів серіалу і Девіда Суше продовжити зйомки. Було оголошено, що буде знятий 11-й сезон, який стане останнім[3]. Незважаючи на це, після закінчення 11 сезону зйомки були продовжені, і був випущений 12-й сезон.

13 березня 2011 року стало відомо, що проект закривається через проблеми з фінансуванням [4]. 14 листопада 2011 року компанія ITV підтвердила, що в 2012 році запускає у виробництво 5 останніх фільмів про Еркюля Пуаро за романами Агати Крісті:

• Слони вміють пам'ятати / (англ. Elephants Can Remember, 1972)
• Велика четвірка / (англ. The Big Four, 1927)
• Дурість мерця / (англ. Dead Man's Folly, 1956)
• Подвиги Геракла (збірка) / (англ. The labours of Hercules, 1947)
• Завіса / (англ. Curtain: Poirot's Last Case, 1975)

За 13 сезонів Пуаро розслідував переважно вбивства. Розслідування відбувалися в старовинних маєтках і курортних готелях, у літаку, на пароплаві, в поїзді, в Англії, Франції, Бельгії, Єгипті, Іраку, Сирії, Греції, Аргентині, Югославії. Одночасно з цим розвивалося особисте життя головних персонажів телесеріалу.

Музику до серіалу написав Крістофер Ганнінг, який пізніше був удостоєний номінації на премію Ivor Novello за найкращу музику.

• Девід Суше (англ. David Suchet) — Еркюль Пуаро (70 серій, 1989–2013)
• Г'ю Фрейзер (англ. Hugh Fraser) — капітан Артур Гастінгс (43 серії, 1989–2013)
• Філіп Джексон (англ. Philip Jackson) — старший інспектор Джепп (40 серій, 1989–2013)
• Полін Моран (англ. Pauline Moran) — Міс Фелисіті Лемон (32 серії, 1989–2013)
• Зої Вонамейкер (англ. Zoë Wanamaker) — Аріадна Олівер (6 серій, 2005–2013)
• Девід Йеленд (англ. David Yelland) — Джордж (7 серій, 1989–2013)

У 1989 році серіал номінували на 4 премії BAFTA в категоріях «Найкраща графіка», «Найкращий дизайн», «Найкращий дизайн костюмів», і «Найкраща оригінальна музика в телешоу», вигравши всі, крім номінації за найкращий дизайн. Він також був номінований за найкращий драматичний серіал у 1990 році і 1991 році, а Девіда Суше номінували на найкращу чоловічу роль у телесеріалі у 1991 році. У період між 1989–1991 роками серіал отримав більше 20 номінацій[4]. Девіда Суше три роки поспіль (з 1989 по 1992) номінували на премію BAFTA за роль Пуаро, але жодного разу її не отримав[5]. Всього телесеріал отримав 4 премії BAFTA, четверту отримав Г'ю Фрейзер за виконання ролі Гастінгса[5].

В Україні транслюється телеканалами «UA: Перший», «ТРК Київ», «СТБ», «НТН», «Ентер-фільм» та «Інтер».

Українською мовою серіал було озвучено студією «Так Треба Продакшн». Ролі озвучували: Владислав Пупков, Анатолій Пашнін, Володимир Терещук, Людмила Чиншева, Олена Бліннікова.

• Фан-сайт про Пуаро ^{[недоступне посилання з червня 2019]}