Публій Петроній Турпіліан (консул 61 року)
Публій Петроній Турпіліан (лат. Publius Petronius Turpilianus; між 18 та 25 — 68) — державний та військовий діяч Римської імперії, консул 61 року.
| Публій Петроній Турпіліан | |
|---|---|
| лат. Publius Petronius Turpilianus | |
| Народився | між 18 та 25 |
| Помер |
68 ·самогубство |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Посада | ординарний консул |
| Термін | 61 рік |
| Попередник | Нерон Клавдій Цезар Август Германік |
| Наступник | Публій Марій |
| Рід | Петронії |
| Батько | Публій Петроній |
| Мати | Плавтія |
| Брати, сестри | Петронія і Петроній Арбітр |
Життєпис
Походив з роду нобілів Петроніїв. Син Публія Петронія, консула-суффекта 19 року, та Плавтії. Про молоді роки мало відомостей. Завдяки родинним зв'язкам зробив гарну кар'єру.
У 61 році його було обрано ординарним консулом разом з Луцієм Юнієм Цезеннієм Петом. У червні його змінив консул-суффект Гней Педаній Фуск Салінатор.
З 61 до 63 року як імператорський легат-пропретор керував римською провінцією Британія. Завершив придушення залишків повсталих загонів після загибелі Боудіки. Своєї м'якою позицією до бритських племен зумів заспокоїти провінцію. У 63 році його було призначено одним з кураторів акведуків, відповідальним за водопостачання Рима.
У 65 році, під час змови Гая Кальпурнія Пізона, зберіг вірність імператорові Нерону. За це останній надав Петронію тріумфальні значки. У 68 році очолив армію для придушення повстання Гальби проти Нерона. Під час походу прийшла звістка проти загибель Нерона, тому війська перейшли на бік супротивника, а Гальба наказав Петронію накласти на себе руки.
Джерела
- William Smith (ed) (1870), Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology Vol 3 p. 1192 (англ.)