Публій Попіллій Ленат
Публій Попіллій Ленат (лат. Publius Popillius Laenas; ? — після 121 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 132 року до н. е.
| Публій Попіллій Ленат | |
|---|---|
| лат. P.Popillius C.f.P.n. Laenas | |
| Народився |
невідомо невідомо |
| Помер |
після 121 до н. е. невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, державний та військовий діяч |
| Суспільний стан | шляхтич[1] |
| Посада | консул |
| Термін | 132 рік до н. е. |
| Попередник | Публій Муцій Сцевола |
| Наступник | Публій Ліциній Красс Муціан |
| Рід | Попіллії |
| Батько | Гай Попіллій Ленат |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Gaius Popillius Laenasd[1][1] |
| У шлюбі з | невідомо |
| Діти | Gaius Popillius Laenasd[1][1], Publius Popillius Laenasd[1][1] і Quintus Popilliusd[1][1] |
Життєпис
Походив з плебейського роду Попілліїв. Син Гая Попіллія Лената, консула 172 та 158 років до н. е. Про молоді роки немає відомостей.
Був противником реформи Тиберія Семпронія Гракха. У 133 році до н. е. був одним з очільників сенатської комісії, що розправлялася із прихильниками Гракха.
У 132 році до н. е. обрано консулом разом з Публієм Рупілієм. На час, коли його колега придушував повстання рабів на Сицилії, Ленат займався облаштуванням справ у самій Італії. Під час своєї каденції проклав дорогу від Капуї до Регіума, що дістала назву Попіллієва дорога.
У 123 році відповідно до закону Гая Гракха (стосовно комісій, що ухвалювали вироки римським громадянам без згоди народних зборів) вимушений був відправитися у вигнання (за участь у комісії проти прихильників Тиберія Гракха). Лише після загибелі Гракха у 121 році до н. е. зумів повернутися. Ймовірно, помер незабаром після цього.
Джерела
- William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, Vol.2 pag.708 n.7 (англ.)