Публій Фурій Медуллін Фуз
Пу́блій Фу́рій Медуллі́н Фуз (лат. Publius Furius Medullinus Fusus; пом. 464 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч часів Римської республіки, консул 476 року до н. е.
Публій Фурій Медуллін Фуз | |
---|---|
лат. P. Furius Medullinus Fusus | |
Ім'я при народженні | Publius Furius Medullinus Fusus |
Народився |
невідомо Рим |
Помер |
464 до н. е. невідомо ·загибель у битві |
Громадянство | Римська республіка |
Діяльність | політик, державний і військовий діяч |
Суспільний стан | патрицій[1] |
Посада | консул |
Термін | 476 рік до н. е. |
Рід | Фурії |
Батько | невідомо |
Мати | невідомо |
Родичі | брат Спурій Фурій Медуллін Фуз |
Брати, сестри | Спурій Фурій Медуллін Фуз і Спурій Фурій Медуллін Фузій[1][1] |
Біографія
Походив з патриціанського роду Фуріїв. Про батьків, дитячі роки його відомостей не збереглося. Його брат Спурій Фурій Медуллін Фуз, консул 481 року до н. е.
476 року до н. е. його було обрано консулом разом з Луцієм Пінарієм Мамерціном Руфом. під час їхнього консулату йшло жваве обговорення законодавчої ініціативи про вибори народних трибунів по трибах, що стала законом (Lex Publilia Voleronis) вже в наступному році.
467 року до н. е. він був одним з триумвірів разом з Титом Квінкцієм Капітоліном Барбатом і Авлом Вергінієм Трікостом Целіомонтаном, що спостерігали за заселенням нової колонії в місті Анцій.
464 року до н. е. він служив легатом у війську свого брата Спурія і загинув у бою проти еквів.
Джерела
(лат.)
- Тит Лівій, Ab urbe condita, II, 56; III, 1-5.
- Діодор Сицилійський, Histoire universelle, Livre XI, 23.
- Діонісій Галікарнаський, Antiquités romaines, Livre IX, 25-71.