Пунін Микола Миколайович

Пунін Миколайович (рос. Пунин Николай Николаевич, 1888, Гельсінки, Фінляндія — 1953) — російський історик мистецтва, художній критик, мистецтвознавець.

Пунін Миколай Миколайович
Ім'я при народженні Пунин Николай Николаевич
Народився 16 листопада 1888(1888-11-16)
Гельсінки,
Помер 21 серпня 1953(1953-08-21) (64 роки)
в концтаборі (Воркута)
Громадянство Російська імперія, СРСР
Національність росіянин
Місце проживання Петербург, Ленінград, Воркута
Діяльність мистецтвознавець
Alma mater Царськосільська гімназія (1907), історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd і Історичний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd
Вчителі Анненський Інокентій Федорович
Знання мов російська[1]
Заклад Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна, Російський музей, Q1485633? і Санкт-Петербурзький державний університет
Роки активності з 1914
Magnum opus щоденник
Родичі Andrey Punind
Брати, сестри Leonid Punind
У шлюбі з Ахматова Анна Андріївна і Anna Arensd

Біографія

Батько — військовий лікар Гвардейської стрілецької бригади, мати — актриса. В родині було три брати і сестра.

У 1907 р. закінчив Царскосільську гімназію. Навчався в університеті в Петербурзі, де вивчав історію мистецтв під керівництвом професора Д. Айналова. у 1913—1916 рр. працював в журналі «Аполон», через це покинув університет.

У 1913—1934 рр. працівник Російського музею. З 1918 р. комісар при Державному Ермітажі і Державному Російському музеї за підтримки тодішнього наркома освіти (більшовицького міністра) Анатолія Луначарського.

Серед знайомих Пуніна багато художників нового, формалістичного спрямування, серед яких

15 років перебував у фактичному шлюбі з Анною Ахматовою.

Арештовувався Радянською владою в 1921 і в 1930-ті рр. Завдяки втручанню Анни Ахматової і Б. Л. Пастернака був тимчасово звільнений з ув'язнення.

З 1934 р. вимушено звільнений з музею за непролетарське походження.

Був заступником директора Ленінградського Державного Інституту Художньої Культури (російською — ГИНХУК), потім — професором Ленінградського державного університету.

Знов арештований у 1949 р. Помер у концтаборі (Воркута). Реабілітований посмертно.

Друковані твори
  • Пунін Н. Н. "Японская гравюра ", 1915 (рос)
  • Пунін Н. Н. «Андрей Рублёв», 1916 (рос)
  • Пунін Н. Н. «Татлин», 1921 (рос)
  • Пунін Н. Н. «Современное искусство», 1920 (цыкл лекций, рос.)
  • Пунін Н. Н. «Новейшие течения в русском искусстве»,1928
  • Пунін Н. Н. учебник по историии западноевропейского искусства, 1940,(рос)
  • Пунін Н. Н. «Мир светел любовью: дневники, письма», М, 2000 (рос)

Див. також

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.