Пучківська Надія Олександрівна
Наді́я Олекса́ндрівна Пучкі́вська (25 травня 1908, Смоленськ — 15 травня 2001, Одеса) — українська лікарка-офтальмологиня, докторка медичних наук (1955), професорка (1956), член-кореспондентка (1961), а згодом дійсна член (1971) АМН СРСР, Герой Соціалістичної Праці (7.03.1960), дійсна член НАН України (1992). Депутатка Верховної Ради УРСР 6—10-го скликань. Почесна громадянка міста Одеса.
Пучківська Надія Олександрівна | |
---|---|
| |
Народилася |
25 травня 1908 Смоленськ, Російська імперія |
Померла |
15 травня 2001 (92 роки) Одеса, Україна |
Поховання | |
Країна |
Російська імперія СРСР Україна |
Національність | українка |
Діяльність | офтальмологиня, державна діячка |
Alma mater | Київський медичний інститут |
Галузь | Офтальмологія |
Заклад | Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В. П. Філатова Національної академії медичних наук України |
Звання | Академік АМН СРСР та НАН України |
Ступінь | Доктор медичних наук |
Науковий керівник | Володимир Філатов |
Відомі учні | Леонід Ліннік |
Членство | НАН України |
Батько | Пучківський Олександр Митрофанович |
Нагороди | |
Пучківська Надія Олександрівна у Вікісховищі |
Біографія
Дочка отоларинголога Олександра Пучківського.
1930 року закінчила Київський медичний інститут. З 1930 року — лікарка поліклініки. Потім навчалася в аспірантурі при Одеському медичному інституті імені Пирогова. У 1935 році закінчила аспірантуру Київського медичного інституту.
З 1935 року — асистентка Київського медичного інституту, докторантка Академії наук Української РСР, асистентка Ташкентського медичного інституту.
Учасниця німецько-радянської війни, працювала начальницею очного відділення спеціалізованого фронтового евакуаційного госпіталю.
Від 1946 року працювала в Українському науково-дослідному експериментальному інституті очних хвороб і тканинної терапії імені академіка Філатова в Одесі: у 1946—1952 роках — завідувачка клінічного відділення, у 1953—1956 роках — заступниця директора з науки, у 1957—1985 роках — директорка, від 1986 року — професорка-консультантка.
Була одружена із сином українського поета Віталія Боровика, убитого агентами НКВД СССР.
Наукова діяльність
Надія Пучківська — учениця видатного офтальмолога, академіка Володимира Філатова, фахівчиня з пересадження рогівки та лікування опіків очей. Запропонувала низку нових оперативних метод лікування очей, працювала також у галузі тканинної терапії.
Від 1956 року редакторка «Офтальмолотического журнала».
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (7.03.1960)
- орден Леніна (7.03.1960)
- два ордени Трудового Червоного Прапора (2.12.1966, 11.03.1976)
- орден Знак Пошани (6.03.1954)
- орден Жовтневої революції (20.07.1971)
- два ордени Вітчизняної війни 2-го ст. (14.02.1945, 11.03.1985)
- заслужена діячка науки Української РСР (1968)
- Член-кореспондент АМН СРСР (1961 рік);
- Дійсний член АМН СРСР (1971 рік);
- Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978 рік);
- Премія імені В.П. Філатова[1]
Примітки
- Музей Института Филатова [Музей Інституту Філатова]. http://www.filatov.md/ (рос.). Архів оригіналу за 24.08.2013. Процитовано 09.07.2013.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Хто є хто в Україні 1997: Біографічний словник. — К., 1997. — С. 217.
- Остапенко Т. А., Павленко Р. І. Пучковська Надія Олександрівна (1908—2001 рр.) // Жінки в історії України. — К.: Либідь, 2005.
- Проценко Т. В. Пучківська Надія (25.05.1908 — 15.05.2001 рр.) // Жіночі постаті в українській науці: [Календар]. — К., 2001. — С. 5.
- Віленський Юрій. Епоха Надії Пучківської // Дзеркало тижня. — 2001. — № 37 (18—24 вересня).
Посилання
- Інформаційне повідомлення
- Директор Інституту Світла (рос.)
- Музей Института Филатова [Музей Інституту Філатова]. http://www.filatov.md/ (рос.). Архів оригіналу за 24.08.2013. Процитовано 09.07.2013.
- Пучківська Надія Олександрівна. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Лист Надії Пучківської щодо реабілітації її батька. ЦДАГО України