Пушкар Микола Сидорович
Мико́ла Си́дорович Пушка́р (* 3 серпня 1930, село Шолохове, нині Нікопольського району Дніпропетровської області — † 21 липня 1995) — український кріобіолог. Член-кореспондент АН УРСР (обрано 29 березня 1978 року).[1]
Микола Сидорович Пушкар | |
---|---|
| |
Народився |
3 серпня 1930 Шолохове |
Помер | 21 липня 1995 (64 роки) |
Місце проживання | Харків |
Країна | СРСР → Україна |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Дніпропетровський медичний інститут |
Галузь | кріобіологія |
Заклад | Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
Членство | НАН України |
Нагороди |
Біографія
Микола Сидорович Пушкар народився 3 серпня 1930 року в селі Шолохове, нині Нікопольського району Дніпропетровської області.
1954 року закінчив Дніпропетровський медичний інститут.
Проректор (від 1968 року), ректор (1971) Українського інституту вдосконалення лікарів.
Від 1972 року — директор Інституту проблем кріобіології і кріомедицини АН УРСР (нині НАН України).[1]
Наукова діяльність
Наукові праці Миколи Пушкаря присвячено дослідженню дії низьких і наднизьких температур на біоматеріали, теорії та клінічній практиці кріоконсервування та трансплантації біоматеріалів.
Під його керівництвом було розроблено методи консервування кісткового мозку, тканини щитоподібної залози, лейко- і лімфоконцентрату периферійної крові людини, а також методи лікування з використанням цих біологічних об'єктів.
М. С. Пушкар керував важливими фундаментальними дослідженнями, спрямованими на вивчення механізмів кріопошкодження і кріозахисту клітинних структур, а також чисельними прикладними розробками, був ініціатором створення оригінальної апаратури для низькотемпературного консервування.
Відзнаки
Нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора та орденом «Знак Пошани».
- 1978 — Державна премія СРСР.
- 1980 — премія імені Олександра Богомольця АН УРСР.
Література
- Білоус А. М. Пушкар Микола Сидорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 202.